Раніше тут розміщувались села. Одне із них мало назву Савине. Воно розташовувалось у межах сучасних кварталів 286, 287, 288, 289, палацу культури «Нафтохімік», ландшафтного парку «Кагамлицький».
На півдні плавно переходило у Велику Кохнівку, а на півночі – у Богомолівку (зараз Нова Знам’янка). Взагалі ж, станом на кінець 19 століття уздовж річки Сухий Кагамлик утворилась безперервна агломерація, а на місці ПК «Нафтохімік» була сільська церква. Назва села Савине пішло від імені останнього козака-характерника середнього Придніпров’я Сави Гонивітра, який одружився і поселився тут. Говорили, що він і бурю міг спиняти, і по воді ходити. Тут і після його смерті жили його нащадки. До речі, зараз після перейменування один з провулків (Ернста Тельмана) став – Савинським.
Щодо історії селища Молодіжного, то вона бере початок із 60 років минулого століття, коли відбувалося спорудження Кременчуцького нафтопереробного заводу – одного з найбільших підприємств з виробництва нафтопродуктів в Україні. Одночасно розпочалося й зведення житла для будівельників. Першими були двоповерхові двопід’їздні будинки, побудовані за три кілометри від основних об’єктів заводу, впритул до села Червона Знам’янка (нині Нова Знам’янка). Згодом селище стало одним із найбільших житлових масивів міста.
