Історичні витоки Кременчуцьких спартакіад

Велопробег Кременчуг - Днепрострой 5 июля 1932 года - фото № 253

Спорт! Ти – радість!
Ти влаштовуєш свята для тих,
хто бажає боротьби, та для тих,
хто бажає цією боротьбою насолодитися…
(П’єр де Кубертен)

Час невблаганно піддає критиці минуле, що надалі відображається на майбутньому. Життя в русі – найприродніший стан. Воно вирує, набираючи динаміки свого розвитку. Незважаючи на дуже суттєві зміни, які за минуле століття перетерпів спорт, незмінними залишилися принципи, якими керувався Кубертен: рівноправність і рівні можливості, відмова від дискримінації, демократія, справедливість, миролюбність, вшанування переможців і повагу до переможених.
В наш час спорт потрібен як життєвий філософський напрям. На його основі можна вибудувати спосіб життя, заснований на повазі до універсальних етичних принципів, що сприяє вихованню і поєднує спорт з культурою та мистецтвом.
Спорт – це складова частина загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Прогрес у спорті визначають люди. В давні часи мудреці казали: навіть найдовший шлях починається з першого кроку. Кременчуцький спорт пройшов складний шлях розвитку і не відразу набув популярності та властивих йому нині рис та масштабів.
До Дня фізкультури та спорту України, ми знову згадаємо історію спортивних змагань першої третини ХХ століття і участь у них кременчужан, адже не знаючи минулого, неможливо збагнути справжній зміст сучасності і мети майбутнього…
Одним з вищих проявів розвитку спортивного руху є спартакіада, а найвищим – Олімпіада. Кожний із спортсменів намагається стати переможцем спартакіади, щоб стати хоча б учасником Олімпійських ігор. У нинішній час проведення спартакіади є буденною справою. У нашому місті їх проводять кілька разів на рік. Вона, як і раніше, – свято сили і краси.
На початку ХХ століття спортом могли займатися або заможні люди, які могли собі дозволити спортивне спорядження і мали достатньо коштів для придбання землі під спортивні майданчики для командних спортивних ігор, або ті, хто від природи мав надзвичайну силу та спритність.
Важливим етапом розвитку спорту в Україні було проведення 1 Російської олімпіади, яка відбулася в Києві наприкінці серпня 1913 р., а також створення навесні того самого року Київського олімпійського комітету під керівництвом А.К.Анохіна. Для проведення цієї Олімпіади в Києві був побудований стадіон. До речі, крім нього, в Україні не було жодної капітальної спортивної споруди.
Після Жовтневої революції 1917 року спортивна робота в Україні активізувалася. Буремні 1920-ті роки були початком масовості фізкультурного руху по всій країні, в тому числі і в Кременчуці. Перші спортивні осередки і гуртки, клуби, товариства, перші старти… Це була заявка на високі результати в спорті.
В Кременчуці майже не було кадрів фізкультурних організаторів, за винятком груп ентузіастів-спортсменів. І вони взяли на свої плечі важкий тягар – сприяти організації і розвитку масової фізкультури і спорту. Слухаючи розповіді ветеранів фізкультурного руху або читаючи замітки пожовклих від часу газет і журналів тих років, мимоволі відчуваєш гордість і захоплення молоддю тих років, яка започаткувала масовий спорт. Зросла кількість зацікавлених, стали будуватися спортивні споруди, створюватися спортивні організації. У вільний від роботи і навчання час молодь займалася фізичними вправами, тренувалася в різних самодіяльних спортивних гуртках. Комсомольські організації і профспілкові комітети всіляко сприяли створенню фізкультурних гуртків і осередків на підприємствах, установах та в навчальних закладах. До сфери їх діяльності входила військово-фізична підготовка, особливо заняття легкою атлетикою, спортивними іграми, плаванням, фехтуванням, боротьбою, кульовою стрільбою; молодь діставала початкові знання і навички з гігієни, надання першої медичної допомоги тощо.
З метою розвитку спортивного руху серед кременчуцької робітничої і селянської молоді на всіх заводах і фабриках міста з’явилися пролетарські спорторганізацій «Спартак». Всі організацій «Спартак» перебували у віданні КСМ (Комуністичний союз молоді). До складу рад фізкультури на місцях були введені колишні керівники «Спартака», оскільки, як показала практика, їх енергія та ініціатива відігравали вирішальну роль в організації спортивних свят молоді та змагань і у проведенні перших спартакіад в місті та районі. Фізкультурна рада стала тією ланкою, що об’єднувала і узгоджувала діяльність усіх органів, які проводили роботу в галузі фізичної культури.
Спартаківці проводили й значну виховну роботу серед молоді. Крім того, вони допомагали сформувати спортивні гуртки при профспілкових організаціях. Особливо сильними були спортивні гуртки радторгслужбовців, харчовиків, медичних працівників, деревообробників, місцевої промисловості та інші, які вже проводили значну навчально-тренувальну роботу в гуртках та змагалися між собою.
Але на початковому етапі спортивні гуртки мали кустарний характер. Звичайно, не мали вони ні матеріальної базі, ні фахівців спорту, але у молоді цих підприємств було досить молодецького запалу, невичерпної енергії, бажання прилучитися до занять спортом, загартовувати себе фізичними вправами.
На початку 1920-х років у Кременчуці почали проводитися огляди резерву КСМ. Перший такий огляд відбувся 2 вересня 1923 року. Проводилася підготовка до проведення першої місцевої спартакіади серед кременчуцької робітничої молоді, яка проходила 2-4 вересня 1923 року. Вхід для членів спілки КСМ був вільний.
Для проведення першої Кременчуцької спартакіади була розроблена чітка програма заходів: вранці 2 вересня 1923 року на Соборній площі проходили вільні рухи та піраміди на землі. О 5-ій годині вечора в Пролетарському сквері відбувалися вправи на брусах, турніках, кільцях. В понеділок 3 вересня о 17-й в Пролетарському сквері – легка атлетика. І, нарешті, 4 вересня, на майданчику за Київською дамбою – фінальний футбольний матч.
Проведення спартакіади в Кременчуці було пов’язано з першою Всеукраїнською спартакіадою, що проходила з 8 по 10 вересня 1923 р. у Харкові, яку провело Центральне бюро Всеукраїнських організацій фізичної культури „Спартак”. У ній брало участь понад 300 осіб з 8 губерній, в тому числі і спортсмени з Кременчука. Крім того, у змаганнях з легкої атлетики, гімнастики, важкої атлетики, велоспорту і футболу в загальний залік йшли досягнення в галузі масової фізичної культури, показники залучення жінок до занять спортом. Перша Всеукраїнська спартакіада закінчилася перемогою харківських спартаківців, які здобули більшість призових місць у змаганнях. Але головне було не в здобутих очках і метрах (хоча це було дуже важливо), а в тому, що цікаві змагання стали складовою частиною програми Першої Всеукраїнської спартакіади. Наступна спартакіада в Кременчуці відбулася 2 травня 1928 року. Це був огляд молодого масового спорту нашого міста на вищому рівні, демонстрація його зростаючої сили. Цікаво, що саме після цих змагань старий термін „олімпіада” був уперше замінений на „спартакіаду”.

Перша Всеукраїнська спартакіада стала поштовхом для подальшого розвитку фізичної культури і спорту в країні, і особливо в Кременчуці. Спартаківці заклали основу спортивній дружбі молоді міста і сіл, «змичці», як говорили раніше. Спортсмени виїздили в навколишні села, або навпаки, сільські спортсмени збиралися в Кременчуці, виступали з показовими гімнастичними вправами, організовували перші змагання з сільською молоддю, проводили бесіди на спортивні теми. Так, відомо, що з 23 по 25 серпня 1930 р. пройшла Друга Кременчуцька окружна сільська спартакіада. Фотографія цієї події зберігається у фондах Кременчуцького краєзнавчого музею. Зазначена спартакіада була підготовкою та відбірковим туром до Всесоюзної спартакіади 1928 року. Там українські спортсмени переконливо продемонстрували свою майстерність. Вони виявилися переможцями у багатьох видах спорту – волейболі, гандболі, баскетболі, водному поло, гімнастиці та ін.
Це був початок проведення регулярних загальних «Днів спартакіади», які, хоч і під іншим найменуванням, проводяться і в наш час на стадіонах Кременчука. За ними слідкують вболівальники, у них масово беруть участь загартовані, мужні, сильні і сміливі кременчуцькі спортсмени.
Зі святом Вас, кременчуцькі гладіатори сучасних стадіонів! Наснаги Вам і великих перемог!

Автор: Зав. експозиційного відділу Ширай Вікторія Анатоліївна

If you are the owner of some photos published on the site and do not want them to be published here - contact the administration.

Похожие записи

Leave a Comment



This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.