У 1805 р на площі Соборній у Кременчуці відкрилося повітове училище, завдяки наполегливим клопотанням міського голови Масленникова. Перший рік училище містилося на особисті кошти Міра.
У першій половині 19 століття в училище отримав освіту майбутній історичний живописець – О.Литовченко.
У 1877 р повітове училище перетворюється в міське двокласне,
в 1880р. – в трикласне,
в 1898р. – в чотирьохкласне, яке вже відноситься до вищого початкової освіти, і може бути прирівняне до сучасного неповній середній.
У 1902 р будівлю розширюють. При училище відкриваються річні педагогічні курси, які готували вчителів для початкових класів.
А.Макаренко, майбутній радянський педагог і письменник, в 1901-1905 р.р. також отримав освіту на цих курсах.
На початку “післяреволюційних” 30-х років міське училище стає школою №7, однією з небагатьох в ті роки, російською школою.
У ці ж роки в школі здобув освіту А.Халаменюк (1918-1945), в майбутньому – Герой Радянського Союзу.
У роки війни будівля Повітового училища було зруйновано точно так же, як і всі інші споруди на Соборній площі.
Джерело інформації: сайт Вулицями Кременчука 5 листопада 2009 року (kremenchuk.biz – на жаль на даним момент сайт не працює)