Історія Крюківського вагонобудівного заводу у контексті історії України

Історія Крюківського вагонобудівного заводу у контексті історії України
Автори:
Олефіренко Світлана Василівна — старший викладач кафедри філології та видавничої справи Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Мур Олександра Володимирівна — студентка 2 курсу Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Залізничний транспорт є головним складовим елементом єдиного транспортного комплексу України, на долю якого випадає значна частка загального обсягу вантажних перевезень усіх видів транспорту. Саме інфраструктура залізничного транспорту охоплює усі стратегічно та економічно важливі регіони України й гармонійно вписується в систему міжнародних транспортних коридорів.

Вигідне геополітичне положення України, розташованої на перехресті торговельних шляхів між Європою і Азією, повинно сприяти розвитку України як транзитної держави. За оцінками британського інституту Рендел Україна має найвищий в Європі показник транзитності 3,11. Територією України проходять 4 із десяти Критських міжнародних транспортних коридорів, три з яких – залізничні [1, c.13].

У міжнародних перевезеннях ситуація в Центральній і Східній Європі залежить від інтенсивності зв’язків між окремими державами, розвитку рекреаційного та туристичного бізнесу. Частка залізничного транспорту становить відповідно 17% в межах регіонів та 15% в країни ЄС. Радикальні зміни, що проходять в Україні та країнах Центральної та Східної Європи, їх потяг до інтеграції в ЄС приводять до значних реформ всієї транспортної системи регіону, у тому числі й у пасажирському сполученні [2, c.143]. Існує стала тенденція до зростання частки перевезень на відстань більше 200 км саме залізничним транспортом. Протяжність ліній Західної Європи у 2020 р. становитиме 10 000 км.

Залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні і зовнішні транспортно — економічні зв`язки. Його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації та структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, підвищення життєвого рівня населення та забезпечення національної безпеки країни.

ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» – підприємство з повним циклом виробництва, починаючи від створення комерційної і технічної ідеї виробництва і до здійснення поставок готової продукції. Даний завод отримав сертифікати якості ISO 9001 і AAR. Запланована потужність «Крюківського вагонобудівного заводу» становить 200 пасажирських і 8 тис. вантажних вагонів на рік.

Історія Крюківського вагонобудівного заводу бере початок у 1869 році, з майстерень Харківсько — Миколаївської залізниці, які займалися поточним ремонтом вантажних вагонів. З введенням в 1900 році нових виробничих корпусів майстерні почали здійснювати поточний ремонт пасажирських вагонів.

З 1924 року з розвитком промислового виробництва в країні деякі ремонтні підприємства залізничної галузі, в тому числі і Крюковські вагоноремонтні майстерні були перепрофільовані на випуск залізничної техніки — налагоджений випуск 16-тонних критих вагонів з металевим каркасом. Незабаром підприємство повністю перейшло від ремонту до випуску залізничної техніки: 20-тонних двовісних платформ і 60-ти тонних піввагонів. Чисельність працюючих на той час становила 1800 чоловік. У середині З0-х років минулого століття підприємство досягло рекордної в довоєнні роки виробничої цифри – 7000 вагонів на рік.

У роки Великої Вітчизняної війни завод евакуйований до Пермі, де в стислі терміни було налагоджено виробництво оборонної продукції – фугасних авіаційних бомб. Повернувшись з евакуації в 1944 році, колектив заводу почав відновлення виробництва паралельно з відновленням самого підприємства, і вже в 1945 році приступив до серійного виробництва 60-тонних піввагонів, а в 1948 році повністю відновив довоєнні обсяги випуску продукції.

Конструкторським колективом підприємства були розроблені та незабаром пішли в серійне виробництво вагон для перевезення торфу, вагон — хопер для перевезення сажі та інші. Тоді ж було розпочато і виробництво 93-тонних піввагонів, конструкція яких була відзначена золотою медаллю на промисловій виставці в Брюсселі в 1958 році.

У 1971 році в Кременчуці створюється Всесоюзний науково-дослідний проектно-технологічний інститут вагонобудування. Крім наукових досліджень по створенню нових конструкцій вантажних вагонів, інститут проводить розробки щодо створення та впровадження нових технологічних процесів виготовлення вагонів, в комплексі з процесами лиття, штамповки, зварювання, механічної обробки та складання, створення проектів механізації і автоматизації основних та допоміжних процесів у виробництві вагонної продукції, вибору матеріалів для вагонних конструкцій та методів їх антикорозійного захисту, створення нестандартного обладнання та інше [5, c. 113].

У серпні 2001 року завод випустив перший пасажирський вагон , а вже у наступному — став базовим підприємством по їх виробництву .

12 липня 2002 заводом був випущений перший швидкісний поїзд українського виробництва «Столичний експрес».

У 2003 році почалося проектування українського поїзда метро, а в 2005 році — виробництво першого головного і проміжного вагонів. У січні 2006 року перший склад метро був побудований і почалися його випробування. 20 січня 2009 року поїзд почав дослідну експлуатацію в Київському метрополітені. 22 березня 2010 року в Київ був поставлений перший серійний потяг метро [6].

Крім того, завод освоїв виробництво ескалаторів (у 2004 році 4 шт. Встановили на станції «Сирець» Київського метрополітену).

У січні 2012 року заводом був добудований і 2 квітня 2012 року – направлений в дослідну експлуатацію експериментальний швидкісний електропоїзд ЕКр1-001.

2 квітня 2013 року заводом був добудований і направлений в дослідну експлуатацію експериментальний швидкісний електропоїзд ЕКр1-002.

У тому ж році заводом був освоєний ремонт швидкісних поїздів «Hyundai» .

25 квітня 2014 року завод завершив будівництво першого дизель-поїзда (40% комплектуючих дизель-поїзда були імпортними), і в 2015 році завод поставив завдання скоротити кількість імпортних комплектуючих у конструкції поїзда. 

17 червня 2014 року відправив «Українській залізничній швидкісній компанії» два дев’ятивагонні швидкісні міжрегіональні електропоїзди подвійного живлення «Крюківський експрес».

21 серпня 2015 року завод добудував і передав у Харківський метрополітен поїзд метро з п’яти вагонів.

Сьогодні завод – це багатопрофільне підприємство з повним циклом – від генерованої конструкторської ідеї до виготовлення готової продукції – є центром розробки найбільш сучасних технологій, завдяки чому займає провідні позиції не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Багатий виробничий досвід роботи та унікальні технології стали основою стабільності підприємства. Тільки за останні роки підприємством упроваджені у виробництво більше 15 нових моделей вантажних і спеціалізованих вагонів різного призначення. 

Маючи величезний конструкторсько-технологічний потенціал, промислові потужності, колектив підприємства впроваджує нові виробничі напрямки: пасажирське вагонобудування, яке довело європейський рівень України побудованими комфортними поїздами, що курсують залізницями країни, ескалаторобудуванням, виробництвом поїздів для вітчизняного метрополітену. Крім цього, значний сегмент заводу складає продукція машинобудування: контейнери для транспортування різноманітних навалочних вантажів, які протягом 20 років успішно експортує в країни Західної Європи, зварні металеві конструкції, запасні частини до метро і ескалаторів, легкових і вантажних автомобілів, устаткування шахт і гірничо -збагачувальних комбінатів, сільськогосподарської техніки.

Створення системи конкурентоспроможного швидкісного залізничного транспорту України за безпосередньої участі Крюківського вагонобудівного заводу є об’єктивною необхідністю для вирішення комплексу соціальних, економічних і екологічних проблем. 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бараш Ю.С. Управління залізничним транспортом країни: Монографія/ Ю.С. Бараш. -Д.:Вид-во Дніпропетр. Нац.ун-ту залізн. Трансп. ім. акад. В Лазаряна, 2006. -252 с. 
  2. Дикань В.Л. Перспективы развития Украины в глобальной экономической системе / В.Л. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості. — 2011. — № 34. — С. 141-147
  3. Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України у європейську транспортну систему. Монографія. / Г.М.Кірпа -2-е видання. «ДІІТ» — 2004.
  4. Новикова А.М. Україна в системі мiжнародних транспортних коридорiв [текст] / А.М. Новикова — К.: Н1ПМБ, 2003. — 494 с
  5. Проблеми і основні напрямки реформування залізничного транспортуУкраїни / Ю.М. Цветов, М.В. Макаренко, М.Ю. Цветов та ін. К.: КУЕТТ, 2007. — 222с. 
  6. Офіційний сайт «Крюківського вагонобудівного заводу» [Електронний ресурс]. – Режим доступа: URL: http://www.kvsz.com/index.php – Назва з екрану.

Наукове видання «ІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ» Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції 19-20 листопада 2015 року

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.