Баглаенко Олександр Григорьевич

Баглаенко Олександр Григорьевич

Творив добро невтомно і недремно,
рятуючи життя дітей в щоденній боротьбі.
Прожив життя прекрасне недаремно,
всім залишивши світло по собі!

Ці слова присвячуються великій людині, лікарю від Бога – Баглаєнку Олександру Григоровичу – дитячому хірургу вищої кваліфікаційної категорії, завідуючому хірургічним відділенням дитячої лікарні, головному хірургу міста, голові міської спілки хірургів, члену Президії асоціації дитячих хірургів України, відміннику охорони здоров’я, який через все своє життя з високою гідністю і честю ніс звання лікаря за покликанням, був по-справжньому відданий медицині, її ідеалам.
Народився Олександр Григорович 27 грудня 1933 р. у м. Ізюм Харківської області в багатодітній ромській родині, де виховувалося 9 дітей. Мати померла в тяжкий післявоєнний 1949 рік. Батько – довгожитель, прожив 84 роки. Дитинство і шкільні роки Олександра пройшли в рідному місті Ізюм, на річці Сіверський Донець.
Після навчання в семирічній ізюмській школі вступив до Харківського механіко-технологічного технікуму. Але через рік зрозумів, що цей заклад не для нього. Повернувся в рідну школу, а після її закінчення став студентом педіатричного факультету Харківського медичного інституту. Приводом до вибору даної професії стали неодноразові випадки надання першої медичної допомоги своїм товаришам, які отримували поранення внаслідок ігор з патронами, гранатами, снарядами, яких було вдосталь в післявоєнні роки. А ще думав Олександр присвятити себе спорту. Мав розряди по лижах, велосипеду, з легкої атлетики, брав участь у Всесоюзних змаганнях медичних вузів. Грав у футбол.
В інституті навчався добре і легко. З п’ятого курсу вирішив серйозно зайнятися дитячою хірургією. Впродовж всього життя Олександр Григорович з повагою і любов’ю згадував свого наставника і вчителя — хірурга Абрама Веніаміновича Габаря: саме він прищепив студенту з Ізюму фанатичну пристрасть до дитячої хірургії. На шостому курсі Олександр закінчив субординатуру.
Після закінчення інституту О. Г. Баглаєнко отримав призначення до дільничної лікарні с. Шипуватого Великобурлуцького району, що на Харківщині. Потім працював в Полтаві та паралельно, впродовж двох років, навчався в клінічній ординатурі свого ж медичного закладу.
У 1967 р. при дитячій лікарні Кременчука відкрилося відділення дитячої хірургії, куди 34-річного Олександра Григоровича запросили на посаду завідуючого. Талановитий лікар стояв біля витоків створення і становлення дитячої хірургічної служби міста Кременчука, був її засновником і 38 років – незмінним керівником.

Баглаенко Олександр Григорьевич - дитячий хірург вищої кваліфікаційної категорії

Баглаенко Олександр Григорьевич - дитячий хірург вищої кваліфікаційної категорії
З часом відділення стало не міським, а регіональним, міжрайонним центром здоров’я дітей. У ньому лікуються хворі діти з Кременчуцького, Глобинського, Козельщинського районів, з Комсомольська. Під керівництвом О.Г. Баглаєнка виросла ціла плеяда дитячих хірургів м. Кременчука. За роки роботи ним зроблено більше 15 тис. операцій, його наукові статті неодноразово були представлені на республіканських з’їздах хірургів і міжнародних конгресах та друкувалися в наукових медичних журналах.

Баглаенко Олександр Григорьевич - дитячий хірург вищої кваліфікаційної категорії
Олександр Григорович був учасником європейських форумів хірургів в Німеччині – м. Берлін, Угорщині – м. Будапешт, Іспанії – м. Барселона, Ізраїлі, де виступав з доповідями. На базі міжрайонної дитячої хірургічної служби, яку очолював Баглаєнко О.Г., у 1992 р. була проведена V Всеукраїнська конференція дитячих хірургів України. 13 друкованих робіт на ній були представлені кременчуцькими хірургами. За його ініціативою вперше в Україні, саме в Кременчуці, був створений «хірургічний стаціонар одного дня». Талановитому хірургу були притаманні виключна працездатність, глибина знань, постійний пошук нового, принциповість, вимогливість до себе і до колег, і в той же час – душевність, добропорядність, чесність, надзвичайний оптимізм і любов до людей, а особливо — до дітей. Всі свої сили, знання, досвід і часточку свого серця О.Г. Баглаєнко віддав в ім’я здоров’я своїх маленьких пацієнтів.
В 2003 р. в міському конкурсі «Людина року» він став лауреатом у номінації «Лікар року».
Дружина – Лариса Юріївна — працювала лікарем-інфекціоністом третьої міської лікарні. У родині Баглаєнків двоє синів: старший Андрій – дитячий хірург, закінчив інтернатуру, служив в Афганістані, нині лікар футбольної команди м. Горішні Плавні; молодший син Юрій – інженер.

Баглаенко Олександр Григорьевич - дитячий хірург вищої кваліфікаційної категорії
Помер Олександр Григорович Баглаєнко 3 жовтня 2005 року, похований на Новоміському кладовищі.
Щорічно у кінці грудня, починаючи з 2005 року, в місті проводиться турнір по боксу пам’яті дитячого хірурга Баглаєнка О.Г., ініціатором і організатором якого виступила Кременчуцька спортивна федерація боксу.
На будівлі лікарні, де працював О.Г.Баглаєнко, встановлена меморіальна дошка (Кременчук вул. Павлова, 16).
Олександр Григорович Баглаєнко назавжди залишиться в нашій пам’яті як людина, чиє серце, сповнене енергії та оптимізму життя, до останнього удару було присвячене служінню людям і являє собою гідний взірець для наслідування.
У списку «Відомі цигани світу», де перелічені люди ромської національності, які досягли успіхів в різних галузях діяльності, зазначено і прізвище нашого талановитого хірурга.
І на завершення – чотири віршованих рядки (автора, на жаль, не знаю):

Ромалэ, в День цыган примите поздравления,
Пусть ваши песни бойкие звучат по всей земле!
Пусть в деле вам любом сопутствует везение,
И остаются все тревоги где-то в стороне!

Ілюстрації: 1 – з фондів картинної галереї Наталії Юзефович, 2-7 – з архіву музею.

Олена Коваленко,
вчений секретар музею

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

One thought on “Баглаенко Олександр Григорьевич

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.