Роль земських установ у організації бібліотек на селі

Роль земських установ у організації бібліотек на селі

На початку XXI століття в Україні особливої актуальності набула проблема реформування органів місцевого самоврядування. Земські установи, які існували в царській Росії з 1865 до 1918 року, відіграли важливу роль у просвітницькій роботі на селі. Вони займалися організацією початкових шкіл, створювали бібліотеки, кооперативи. Багатий дореволюційний досвід діяльності земств потребує детального вивчення і використання при формуванні основ сучасного демократичного суспільства

Проблему культурно-освітньої діяльності земських установ вивчали ще дореволюційні дослідники. Одним із перших її розглядав Я. Абрамов [1]. Б.Веселовський у своїй ґрунтовній історії земств присвятив окремий підрозділ їхній діяльності, щодо організації бібліотечної справи [2]. Сучасні російські дослідники М.Матвєєв [3], Л.Сальніков [4], Т.Ушакова [5], Н.Валеєва [6] вивчають проблему діяльності земств у окремих регіонах країни. Попри значну кількість праць, присвячених роботі земських установ, вона недостатньо висвітлена в українській історичній науці.

Джерельною базою названого дослідження слугують різноманітні довідкові видання, звіти земських установ, систематичні зводи постанов земських зборів, земські календарі.

Метою роботи є висвітлення діяльності земських установ, що діяли на території сучасної України, в напрямку організації бібліотек на селі.

У розвитку земствами бібліотечної справи можна виділити два періоди:

  • Перший – 1865-1895 роки, коли органи місцевого самоврядування робили перші кроки щодо організації бібліотек. В основному вони створювалися при народних училищах.
  • Другий – 1896-1917 рр. – проходив за більш сприятливих умов. Завдяки зусиллям земств у окремих повітах постали цілі мережі земських бібліотек-читалень.

Варто наголосити, що до середини 90-х років XIX століття. відчутного впливу земств на розвиток позашкільної освіти народу не було. Бібліотеки-читальні запроваджувалися лише окремими органами місцевого самоврядування. Початок цій справі дало Катеринбурзьке земство, яке в 1882 році асигнувало 300 крб. на відкриття 7 бібліотек. Наступним було Глухівське земство, яке в 1886 р. влаштувало 3 бібліотеки, виділивши по 25 крб. на кожну. В тому ж році Орловське (В’ятської губернії) створило 2 бібліотеки; у 1887 р. Оханське – 3, у тому ж році Симбірське повітове земство асигнувало на бібліотеки для дорослих 250 крб.; у 1889 р. Самарське повітове виділило на 10 бібліотек 1 тисячу крб., Катеринославське повітове земство – 2 т. крб. Це і все, що було зроблено до 90-х рр. у даній сфері [2, с. 549].

У середині 90-х рр. спостерігаємо деяке пожвавлення в розвитку бібліотечної справи. Важливу роль тоді відіграв «комітет грамотності» при Імператорському Вільному Економічному Товаристві, який у 1894 р. звернувся до всіх земських зборів з проектом запровадження мережі народних бібліотек. Заклик було почуто, багато земств і губернських, і повітових відреагувало на нього позитивно: і в порівняно короткий час розпочато формування народних бібліотек.

З самого початку губернські і повітові земства працювали в даній галузі більшою мірою спільно, до того ж губернські земства застосовували на практиці уподобану ними механічно-заохочувальну систему видачі допомоги. Вагомий внесок у розвиток поширення знань через книги належить Харківському та Чернігівському земствам. Перше, починаючи з 1896 року, видавало по 10-12 т. крб. Харківському товариству грамотності на облаштування ними бібліотек. Друге ж заснувало в 1894 році фонд для видачі допомоги для відкриття бібліотек. До 1903 року з нього видано 43 т. крб. І від повітового земства вимагалася рівна сума асигнування. [2, с. 550].

До заслуг Харківського товариства грамотності належить те, що протягом 1891–1903 років були відкриті безплатні народні читальні у Харкові, де видавалися книжки для народу, а з 1894 р. засновуються бібліотеки-читальні у селах губернії. З діяльністю Харківського товариства грамотності пов’язаний М.П. Баллін. У 1885 р. він створює громадську бібліотеку, що працює на кооперативних засадах. Було орендовано приміщення, в якому восени 1886 р. розпочали діяльність бібліотека і кабінет для читання. Книжковий фонд бібліотеки, створений за підтримки ініціаторів справи та пожертв городян, тоді складав близько 5000 примірників. Кількість користувачів фондами бібліотеки вже на початку її роботи складала декілька сот осіб. Через 8 років Харківська громадська бібліотека мала 3000 абонентів і понад 4000 відвідувачів.  У 90-ті роки М.П. Баллін запропонував організовувати безкоштовні читальні для простого народу в найбідніших районах міста. Дякуючи його ініціативі, така читальня була відкрита 24 серпня 1896 р. в районі Журавлівки у Харкові. Харківське Товариство грамотності започаткувало у місті безкоштовні народні бібліотеки-читальні. Крім того Товариством у 1894 р. були створені бібліотеки-читальні у декількох селах Харківської губернії [8].

Полтавське губернське земство також сприяло розвитку бібліотечної справи. Починаючи з 1895 року, воно стало виділяти по 25 крб. на кожен новостворенй культурно-просвітній заклад. Щоб заохотити повітові земства до відкриття нових бібліотек, губернське земство брало половину витрат на себе.

Кременчуцьке повітове земство вперше зацікавилося розвитком шкільних бібліотек у 1889 році. В його постанові зазначалося, що для задоволення прагнень народу до світла і знань управа пропонує асигнувати 500 крб. на облаштування бібліотек при народних школах з правом користування ними всіх грамотних [7, с.665].
У середині 90-х років XIX століття за активної участі місцевого земства з’являються в повіті народні бібліотеки-читальні. На 1 січні 1914 року їх налічувалося вісім. У селах:

  • Галицьке,
  • Недогарки,
  • Мануйлівка,
  • Солониця,
  • Святилівка;
  • місті Градизьк,
  • містечку Омельник,
  • посаді Крюків.

Рішення про відкриття трьох народних бібліотек-читалень було прийняте на повітових земських зборах у 1894 році. Складено річні витрати на них:

  • приміщення — 50 крб;
  • опалення — 35 крб;
  • освітлення — 10 крб;
  • оплата сторожу — 40 крб;
  • нагорода завідуючому — 60 крб.;
  • канцелярські витрати — 5 крб;
  • купівля книг — 25 крб.

Усього — 220 крб. [7, с. 707]. У таблиці поміщаємо дані про роки заснування бібліотек, число томів літератури та загальну кількість абонементів. Як бачимо, перші земські бібліотеки-читальні з’явилися в повіті в 1895 році.

Таблиця №1

Бібліотеки-читальні Кременчуцького повіту станом на 1 січні 1914 року

Бібліотеки Рік відкриття Число томів Кількість читачів
Градизька 1895 2637 537
Крюківська 1898 834 801
Омельницька 1898 2445 397
Мануйлівська 1895 3053 246
Галицька 1902 2020 407
Недогарівська 1910 1216 382
Солоницька 1910 686 300
Святилівська 1911 370 210

Джерело: Отчет управы за 1914 год. Кременчугское земство Полтавской губернии. – Кременчуг: Типография И.А.Дохмана, 1915 – С.139.

У звіті Кременчуцького повітового земства знаходимо цікаву інформацію про читачів Градизької бібліотеки за 1913 рік. 66% припадало з них на дітей і підлітків, решта 34% — на дорослих чоловіків і жінок, причому останніх було менше більш ніж удвічі [4, с. 148]. Серед літератури найбільшою популярністю користувалася белетристика, журнали і газети, далі йшла науково-популярна література з історії, медицини і сільського господарства. Невеликий попит був на релігійну літературу [9, с. 143].

У Слов’яносербському повіті Катеринославської губернії на 1 січня 1914 року налічувалося 35 бібліотек-читалень. Правда, варто відмітити, що його населення приблизно в півтора рази перевищувало кількість жителів Кременчуцького повіту. Перші п’ять бібліотек відкрилися там у 1898 році. Це стало можливим завдяки спільному їх фінансуванню з бюджетів губернського і повітового земств. Перше щороку відпускало на утримання культурно-просвітніх закладів 250 крб, а друге — 180 [10, с. 201].

В Олександрійському повіті Херсонської губернії перша бібліотека-читальня відкрилась у 1896 році, на 1914 рік їх налічувалося 10, а в 1917 році їх було вже 17 [11].

Зростання бібліотечної справи відбувалося не тільки кількісно, а й якісно. Виявлялося це у тому, що деякі повітові земства почали організовувати бібліотечні наради (наради завідуючих безкоштовними бібліотеками-читальнями) з метою впорядкування ведення самої бібліотечної справи, організації бібліотечної статистики і т.п.

Варто наголосити, що для діяльності народних бібліотек-читалень не існувало нормальних умов. Створювати їх згідно з правилами 15 травня 1890 р. можна було лише поза школою, а на відкриття кожної бібліотеки потрібен був дозвіл губернатора. Та і після цього в бібліотеках могли знаходитися лише ті книги, що були вказані у спеціально створених Міністерством народної освіти каталогах. За підрахунками Тульського земства, із усіх існуючих у Росії найменувань на кінець 90-х рр. для народних бібліотек були доступні лише 3-3,5 %, а із періодичних видань – 17 %. Клопотання щодо розширення каталогу довго не задовольнялося; тим більше не задовольнялися клопотання щодо знищення дозволяючого каталогу і заміни його заборонним, якщо не буде визнано можливим допустити в ці бібліотеки усі дозволені цензурою книги. 18 січня 1904 р. видані правила про влаштування пришкільних бібліотек, якими дещо розширювалося коло книг, допущених у бібліотеки; на жаль, це розширення не стосувалося бібліотек позашкільних [2, с. 551].

Але те, чого не можливо було досягти багаторічними клопотаннями, було само вилучене зі старого ладу революційним рухом 1905 року. Після Маніфесту 17 жовтня формально бібліотеки-читальні повинні були узгоджуватися лише з каталогами книг, що заборонені для використання взагалі.

Кореспондент харківської газети «Хлибороб» жалівся на бідність літератури в сільських бібліотеках. Там переважала белетристика, а корисних книжок було обмаль. Не вистачало в них періодики. Місцеве начальство намагалося не допустити до землеробів літературні твори на українській мові [12, с. 505].

Отже, велика заслуга земств полягає у сприянні розвиткові позашкільної освіти.

Народні бібліотеки були частиною освітньої системи, сприяли поширенню грамотності в народі і прилученню його до духовних цінностей. Ідеї, які були закладені в організацію мережі земських бібліотек, практичний досвід їх діяльності дозволяють говорити, що між земськими бібліотеками і сучасною системою громадських бібліотек існує безпосередній зв’язок.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Абрамов Я. Что сделало земство и что оно делает (Обзор деятельности русского земства) / Я. Абрамов – СПб., 1889. – 288 с.
  2. Веселовский Б. История земства : [в 4 т.]. – СПб., 1909-1911.- Т.1. – 1909. – 725 с.
  3. Матвеев М. Ю. Земские народные библиотеки в дореволюционной России: становление и развитие.— Казань, 2006 – 345 с.
  4. Сальникова, Л. И. Земские библиотеки России в начале ХХ века / Л. И. Сальникова // Библиотека в контексте истории. – М.: Пашков дом, 2003.- С.70-74.
  5. Ушакова Т. Я. Земские библиотеки России XIX – начала XX века : [Текст] : Историко-библиотековедческий аспект / Т. Я. Ушакова // Современная наука и музеи, библиотеки, архивы. Сб. науч. статей, докладов и тезисов IV Международных музейных чтений «Современные проблемы музееведения». – С. 128-134.
  6. Валеева Н. Г. Земское библиотечное дело в уездах Вятской губернии (1867-1917) : Дис. канд. пед. наук : 05.25.03 : – Казань, 2002. – 214 c.
  7. Систематический сборник постановлений Кременчугского (Полтавской губернии) уездного земского собрания 1865-1899 гг. / [сост. О. М. Бондаренко] – Кременчуг: Тип. И.А.Диковского, 1900. – 871 с.
  8. Харьковский народный календарь.
  9. Отчет управы за 1914 год. Кременчугское земство Полтавской губернии. – Кременчуг: Типография И. А. Дохмана, 1915. – 547 с.
  10. Ежегодник-справочник Славяносербского уездного земства. В 3-х разделах — Луганск, 1914. —760 с.
  11. Троцюк Т. Александрийское земство и библиотеки [Електронний ресурс] режим доступу: http://alextoday.net.ua/page.php?al=aleksandrijskoe_zemstvo._
  12. Земские библиотеки в Харьковской губернии // Хлибороб. — 1913. — №12.- 505-506.

Автор: Бутова Ірина Георгіївна

Джерело:
Матеріали III регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 440- й річниці заснування міста Кременчука 11 травня 2011 року
Розділ ІІ. Кременчуччина: історія до початку ХХ століття

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Загрузка...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.