заклад культури і дозвілля, що з’явився в місті в кінці ΧΙΧ ст. і названий ім’ям О. С. Пушкіна на честь сторіччя з дня його народження (1899 р.). Являла собою двоповерхову цегляну споруду на високому підмурку. Знаходилася на розі вул. Городової та вул. Міщанської (на місці сучасної швейної фабрики). Головним фасадом вона була повернута на вул. Городову, якраз напроти костелу.
У Народній аудиторії була велика зала, розміщувалася міська народна бібліотека. Тут відбувалися театральні спектаклі (як гастрольні, так і аматорського колективу). Зокрема, як згадував Л. Утьосов, в 1912 р., перебуваючи в Кременчуці, він бачив афішу: «…будет поставлена пьеса «Отелло» Вильяма Шекспира, любимца кременчугской публики» саме цього аматорського колективу [10]. Крім театральних вистав, тут проходили гастрольні концерти, виступи відомих людей того часу: Д. Яворницького, письменника В. Сологуба, І. Сєвєряніна, А. Рубінштейна, С. Рахманінова та багатьох інших [2].
Часто відбувалися й заходи суто просвітницькі на кшталт Дня «Білої квітки» – акції, що була присвячена боротьбі з туберкульозом (1913 р.). З цієї нагоди в приміщенні Народної аудиторії була влаштована пересувна просвітницька виставка. Головою комітету з проведення Дня «Білої квітки» в місті була пані Айсштеттен – дружина кременчуцького поліцеймейстера А. І. де Айсштеттена.
Народна аудиторія використовувалася для мітингів і виступів під час революційних подій 1905 р. Була свідком кривавого побоїща присутніх козаками. На жаль, гарна споруда Народної аудиторії була частково зруйнована під час Великої Вітчизняної війни. Руїни її зберігалися до 60-х років ΧΧ ст.. Зрештою, вони були знесені, і на її місці зведено безлику залізобетонну споруду Кременчуцької швейної фабрики.
Джерело: Культурне життя провінційного міста Кременчук Автор: Кобзар Валентин Володимирович
