В кінці 19-го століття на розі Київської і Міщанській вулиць (нині вулиця Софіївська, 1, колишня Чапаєва) генерал Гутовський побудував собі особняк. Цей будинок – рідкісний в місті зразок модернізованої класики, що зберігся до наших днів. Тут і антична ліпнина з ваз, факелів, військової арматури, і колонний портик у дворового фасаду, і класично строгий візерунок огороджувальної садибу чавунної решітки і сходових перил. Пані Гутовського на початку 20-го століття здавала в найм квартири в будинку. Подальші сліди Гутовського губляться. Після революції будинок Гутовского був націоналізований. В роки громадянської війни в ньому розміщувалися різні військові установи.
У 1925 р тут відкривається нічний санаторій для дорослих на 20 ліжок (Завідуюча – висуванка Курицький). Нічні санаторії служили для оздоровлення хворих із закритою формою туберкульозу. За профспілковим путівками вони приходили в санаторій після роботи. Там на них чекав душ, прекрасний вечеря, профілактичне лікування, тривалий глибокий сон і щільний сніданок вранці, після чого хворі відправлялися на роботу. На початку 30-х років в санаторії вже було 50 ліжок. Щорічно тут зміцнювали здоров’я близько 350 працівників. Під час Великої Вітчизняної війни будівля обгоріло. Було відновлено під житло в 1946 році, тоді ж прилаштовується новий корпус уздовж вулиці Перемоги. З 1963 р в цьому затишному особняку господарюють вихованці дитсадка “Яблунька”. Будівля взято під охорону державою як пам’ятник архітектури.
За матеріалами А.Н. Лушакова в книзі «Вулицями старого Кременчука»