Фото надала Ірина Палій з особистого архіву
Парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва “Придніпровський” визначає 65-річчя
В 2025 році виповнилося 65 років з часу закладки Придніпровського парку, розташованого в Кременчуці вздовж лівого берега р. Дніпро від вул. Миколи Гоголя до початку вул. Університетської. Ще з дорадянських часів і до Другої світової війни на цій території знаходилась вулична мережа з приватною забудовою і набережна.
У 30-і роки 20 ст. на набережній був улаштований сквер з фонтаном зі скульптурою журавля, садовими лавами, тематичними клумбами і навіть квітковим календарем. Після звільнення Кременчука від німецько-нацистської навали восени 1943 року, місто являло собою суцільну руїну. Ділянка, що прилягала до набережної, на той час була просто пустирем із зруйнованими будівлями. Ще місто лежало в руїнах, а працівники управління благоустрою вже насаджували дерева та кущі на території набережної. Тут восени 1950 року передбачалася посадка 1750 дерев та 4000 кущів. Вздовж тротуару набережної були встановлені скульптури «Спортсмен» і «Спортсменка», садові лави, а також відновлено довоєнний фонтан, але з іншою скульптурою – «Олені».
Ця територія мала стати частиною великого наддніпрянського міського парку, закладка якого площею 18 га відбулася навесні 1960 року. Парк створений у ландшафтному стиліза проєктом Щербань В.К – старшого архітектора Харківської філії Діпроміст. Основний композиційний елемент парку – центральна алея – з’єднувала центральну площу міста з набережною. Більшість алей проектувалися з використанням покриття існуючих вулиць історичної частини міста, які увійшли до території парку. Так, центральною алеєю парку став колишній провулок Успенський; паралельно їй, ліворуч, алея вздовж огорожі залізничної лікарні – колишній провулок Банний, праворуч липова алея з округлою клумбою – колишній провулок Дніпровський. Всі зазначені алеї перетиналися колишньою вулицею Мальцовською (раніше – вул. Набережна), яка проходить перед будівлею залізничної лікарні паралельно набережній.
Згідно з проєктом парк поділявся на 5 секторів: культурно-освітньої роботи і видовищних заходів, тихого відпочинку, спортивний, господарчий, санаторно-курортний (планувався на базі залізничної лікарні). Будівництво передбачалось у дві черги. До першої черги будівництва входили: естрада, танцмайданчик, лекторій, виставковий павільйон, павільйон тихих ігор, ресторан, 4 торгових кіоски, тир, управління парку, майстерні, гараж, 2 громадські вбиральні, зовнішнє освітлення. До другої черги – кінотеатр, 2 торгових кіоски, 2 громадські вбиральні, зовнішнє освітлення.
Озеленення парку передбачалося лінійними посадками по периметру парку і вздовж алей, а також групові насадження дерев і кущів з галявинами, з використанням багаторічних квітів. Рішенням виконкому Кременчуцької міської Ради депутатів трудящих № 194-а від 04.05.1960 р. був затверджений кошторис на будівництво мереж та благоустрій парку в загальній сумі 953,6 тис. крб. Але всі пункти проєкту реалізувати не вдалося.
Оскільки територія, що відводилася під закладку парку, розташована на другий терасі Дніпра, утвореній пісками, в першу чергу була проведена дуже трудомістка робота по завезенню і розплануванню родючого ґрунту. Створення парку можна в повній мірі назвати народною будовою, починаючи від багаторічної підготовки території до висадки дерев і кущів. Не було в місті такого підприємства, навчального закладу, державної установи, які б не брали в цьому участі. Щоб освоїти таку площу вчасно, в посадкові терміни, до робіт широко залучалися студенти, школярі. Вони ж протягом вегетаційного періоду допомагали доглядати за закріпленими ділянками. І користь від такої справи була багатогранна: патріотична, виховна, трудова, природоохоронна, пізнавальна.
Парк культури і відпочинку став одним із улюблених місць кременчужан. У нелегкі 1990-і він пережив часи занепаду. Згодом, під час щорічних традиційних весняних суботників в рамках двомісячників чистоти і благоустрою, нові підсадки здійснювались і на території парку. В березні 2011 року була затверджена програма комплексного розвитку парку на період 2011-2015 років. Згідно з нею планувались поступові вкладення на реконструкцію із залученням спонсорських коштів на загальну суму близько 35 млн. грн.
Втілення цієї програми в життя було розпочате з благоустрою периферійної частини парку – зони активного відпочинку. Були проведені роботи з облаштування квітників, заміни алейного покриття, відновлення освітлення, встановлення сучасних атракціонів. Фірма «Гарді» виконала роботи з озеленення, вдало використавши вічнозелені різних форм, троянди, хризантеми. Протягом 2015-2017 років проводились роботи з реконструкції центральної алеї парку і набережної.
Наразі парк перебуває на балансі комунального закладу культури «Міський парк культури і відпочинку «Придніпровський». Охороняється рішенням Полтавського облвиконкому № 531 від 13.12.1975 р., як парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
На території парку знаходиться історичний об’єкт – кам’яна стінка водозахисної дамби Центральної набережної. Це піщаний насип, підпертий з боку Дніпра стіною з гранітного буту, яка завершується гранітним парапетом. Парапет зверху критий шліфованими прямокутними плитами з сірого граніту. Вздовж парапету – тротуар, з якого є виходи на чотири оглядові майданчики зі сходами до Дніпра. Для будівництва дамби використана сировина з міських кар’єрів.
У меморіальній частині парку знаходиться пам’ятний знак «Жертвам Чорнобиля», відкритий 26.09.2000 року, де щороку 26 квітня збираються містяни вшанувати пам’ять постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно зі своїм статусом пам’ятки садово-паркового мистецтва парк цінний, перш за все, зеленими насадженнями. Дендрофлора Придніпровського парку нараховує понад 120 видів і форм, які належать до 61 роду та 28 родин (близько 29 тис. екземплярів). Кількісно найбільш представлена пило,- газостійка аборигенна флора – клени гостролистий, липи серцелиста і широколиста, береза бородавчаста, дуб звичайний, ясен звичайний, в’яз граболистий, берест, тополя чорна. Серед інтродуцентів – робінія звичайна, тополя пірамідальна, бархат амурський та ін.
У деревостані високою декоративністю визначаються красиво квітучі види: гіркокаштан, катальпа бігнонієвидна, горобина дуболиста, липа різнолиста, або Мішо. З чагарників – форзиція повисла, бузок, магонія падуболиста, спірея японська та ін. Незмінна окраса парку – вічнозелені хвойні: ялина колюча і її форми сиза та голубувата, ялина європейська, модрина європейська, сосни звичайна і чорна, туя, біота, ялівці козацький, звичайний, віргінський форма ‘Glauca’.
У зрілих деревостанах знаходять прихисток представники орнітофауни, яких налічується 50 видів. Серед них: зяблик, мухоловки сіра і строката, вивільга, дрозди чорний і співочий, дятли малий, сірійський, звичайний, підкоришник звичайний. Представники міської орнітофауни: горобці хатній і польовий, галка, грак, ворона сіра, горлиця садова, серпокрилець, ластівка міська. З набережної парку можна спостерігати мартина сріблястого і малого, крячка річкового. Із ссавців зустрічаються мишовидні гризуни, їжак, білка, кажан; із плазунів – ящірка прудка.
Придніпровський парк, особливо набережна – традиційно улюблене місце відпочинку містян. В будь-яку пору року парк прекрасний. Тут можна отримати не тільки естетичну насолоду, психологічне розвантаження від споглядання представників флори й фауни, але й найти порятунок у затишній прохолодній тіні дерев в спекотну літню пору. Приходять сюди і з гостями, щоб показати цей зелений куточок Кременчука, який має виграшний вигляд за рахунок близькості живописного Дніпра й островів.
Бажаємо тобі, наш парку, подальшого процвітання!
Джерело: Кременчуцький краєзнавчий музей
Автор: Ст. науковий співробітник МУЗИЧЕНКО Н.В.
TRX / USDT (TRC20)
