1-й выпуск Кременчугского учительского института, 1937 год, фото №4158

102 долі, 102 історії.
Не враховуючи три обов’язкові на той час портрети зверху. Хоча про два з них можемо трошки розказати.

Фото зліва було здерте, справа – замазане цементом.

Під розчином, який вже легко знявся пензликом, виявився портрет Станіслава Косіора. Можна припустити, що здерте фото, очевидно, належало Володимиру Затонському.

На момент 1 випуску фізико-математичного факультету Кременчуцького державного учительського інституту Затонський очолював Народний комісаріат освіти УСРР (потім УРСР), керував «чистками» серед української інтелігенції, схвалював репресії проти «ідеологічно невитриманих» працівників освіти, сприяв необґрунтованій зміні правопису 1933 року і загалом нищив національне спрямування в освіті.

До 3 листопада 1937 року.

Коли його заарештували, звинувативши в належності до «антирадянського українського націоналістичного центру». 29 липня 1938 року Затонського розстріляли.

Десь у цей період з фотографії зірвали його портрет.

Тим часом «зацементували» і портрет Косіора, безпосереднього організатора політики геноциду українського народу, голодомору, фабриканта численних політичних процесів масового винищення національної інтелігенції (на приклад, поета Антона Дикого заарештували якраз за обвинуваченням в організації замаху на Косіора). Самого Косіора арештували 3 травня 1938 року, звинувативши у приналежності до так званої «Польської військової організації». Розстріляли 26 лютого 1939 року.

У березні 1956 року їх обох, щоправда, реабілітували. Проте, «патрети» повертати на фото вже ніхто, звісно, не ставСвітловодський міський краєзнавчий музей