Під час Другої світової війни на місці, де зараз розташований меморіал, знаходився найбільший з дев’яти концтаборів в місті Кременчук
28 вересня 1973 року, до 30-річчя звільнення міста Кременчука, неподалік від палацу культури «КрАЗ» урочисто відкрили меморіалу.
Основу меморіалу складає скульптурна група, тонована під сріблястий метал, встановлена на ступінчатий постамент з червоного граніту. Біля постаменту палає Вічний вогонь. Позаду скульптурної композиції розташована бетонна стела з написом «Вічно живим», облицьована червоною гранітною плиткою.
Скульптурна група композиційно складається з семи фігур — п’ятьох чоловічих, однієї жіночої та однієї дитячої. Центральною є постать лікаря-військовополоненого з гордо піднятою головою. Він підтримує свого знесиленого товариша і ніби промовляє: «Гину, але не здаюся!».
Джерело інформації: Вікіпедія
Дата: початок 1970-х років
Місце: Кременчук, неподалік від палацу культури «КрАЗ»
Фото з колекції Анатолія Жовтяк
Надав Vito Katorgi