Напевно вже мало хто пам’ятає як виглядала ділянка від електростанції до водоканалу. Вже був великим сел. Молодіжне, а підйом на гору все ще був забудований післявоєнними мазанками. Тільки навпроти електростанції було дві пристойні будівлі: клуб, не пам’ятаю чий, і трохи вище міська громадська лазня, куди ми ходили в дні коду прогулювали шкільні уроки взимку. Це тоді називалося страйкувати.
Чув, що забудова цього району затяглася через чиновницьку безладність. Вся справа в тому, що в цьому районі не ввели вчасно обмеження прописки (такі заходи практикують і зараз у містах, де планується знесення старих будівель або цілих районів), а в результаті в цих халупах виявилося стільки прописаних, що напевно весь цей район не зміг. би вмістити всіх, зберися вони всі разом. Чи пам’ятає хто, що в ті часи під час знесення житлового будинку квартири давали на кожну окремо сім’ю, прописану в цьому будинку?
Автор: А.Бишенко
Якщо Ви, бажаєте допомогти у створенні музею фінансово або особистою участю, хочете брати участь у пошуково-дослідній роботі, маєте будь-яку інформацію про випускників довоєнного аероклубу, про льотчиків, які мають відношення до Кременчука, хочете передати в якості експонатів будь-які предмети, що мають відношення до авіації.
ТЕЛЕФОНУЙТЕ: 050-757-90-93
Якщо Ви хочете бачити Ваші фотографії на сайті, звяжіться з адміністрацією
Якщо Ви є власником фотографій опублікованих на сайті і не бажаєте, щоб вони тут публікувалися - звяжіться з адміністрацією.
Клуб напротив электростанции ей и принадлежал. Находился ниже бани метров за 50-100. Теперь на том месте, чуть ниже это поворот направо для маршрута “тройки”. Еще ниже за музыкалкой в парке, возле “горячки” Клуб железнодорожников. Стены его еще стоят. Вместо горячки озеро с лебедями и островом. Третья точка – Дворец КрАЗа. Места нашего детского паломничества в выходные. Там шли повторные фильмы. Всегда можно было попасть или на “Кавказскую пленницу” или на “Неуловимых…”.