Поддєрєгін Петро Миколайович

Поддєрєгін Петро Миколайович «шоколадний король» Кременчука

У 1852 році купець-старообрядець П.М. Поддєрєгін заснував першу у місті Кременчуці пряничну фабрику, а у 1898 році вона стала кондитерською фабрикою (вул. Олександрівська,43). Вже тоді фабрика випускала тисячі пудів продукції, яка продавалася не лише у Кременчуці, але й далеко за його межами.
В асортименті його кондитерської фабрики були шоколадні та помадні цукерки: «Софі», «Фінь-шампань», «Крем де різьєнн», «Маріанна», «Вершкова Венера», «Котячий язичок» та ін.

Петро Миколайович мешкав у власному будинку на вул. Олександрівській, а точніше, на садибі, що займала квартал між вул. Харчовою (сучасна вул. Шевченка), вул. Олександрівською (сучасна Першотравнева), вул.  Павловською (сучасна Свердлова) і пров. Павловським (нині не існує, забудований). Мав декілька будинків, в тому числі по вул. Покровській і Вокзальній. Його син Михайло Петрович мешкав у власному будинку по вул. Катерининській. На 1909 рік вони обидва були гласними Кременчуцької міської думи. Саме у вищезгаданій Покровській  церкві, де старостою був ще один син Петра Миколайовича Поддєрєгіна — Феоктист, 8 вересня 1897 року священиком Олександром Романовим був охрещений наймолодший син Петра Миколайовича — Ігнатій Поддєрєгін. Феоктист Поддєрєгін в 1909 р. проживав у власному будинку на вул. Катерининській, а з 1916р. – у власному будинку по вул. Павловській (мабуть, один з будинків садиби дістався у спадок від батька). З 1908 по 1915 рік значився товаришем (замісником) директора Кременчуцького міського громадського банку. Поддєрєгіни також відзначалися благодійністю. Було встановлено дві стипендії імені Поддєрєгіних у розмірі плати за право навчання у середніх навчальних закладах міста. На урочистому  відкритті новозбудованої школи ім. Столипіна  восени 1913 року учням були роздані цукерки, безкоштовно  надані паном Поддєрєгіним.