Анатолій Абрамович Амчеславський 1900 року народження, громадянин СРСР, єврей, член ВКП(Б), військом артилерійського складу, старший політрук.
Заарештовано згідно з отриманими з Житомирського обласного управління НКВС даними, що він є членом контрреволюційної троцькістської організації. Після ліквідації цієї організації він проходив за свідченнями раніше заарештованого УДБ НКВС УРСР керівника троцькістської організації ‘Житомирський центр’ Самутіна Федора Івановича, колишнього культпропа Житомирського Обкому ВКП(Б) як активного учасника контрреволюційної організації. Крім того, було отримано свідчення колишнього учасника військово-фашистської змови (нині засудженої) Рубана Івана Борисовича:
‘За словами колишнього керівника військово-фашистської організації в 122 полку колишнього командира полку полковника Банова мені відомі такі особи як учасники військово-фашистської змови:
Амчеславський Анатолій Абрамович, б. військком 122 полку, нині комісар артилерійського складу».
Отримана виписка зі справи Самутіна повідомляла, що: ‘У Малинському районі, так само, як і в Савранському, на такій основі сформувалася аналогічна к-р націоналістична троцькістська група у складі наступних осіб:’ І під номером три у списку учасників був: ‘Амчеславського , мого заступника, потім помвоєннкома полку в Хмільнику, з армії вилучено як троцькіст’.
.
Було також отримано витяг з протоколу партійних зборів Владикавказької піхотної школи від п’ятого січня 1928 року, де політрук Анатолій Фельдман розповідає серед трьох колишніх опозиціонерів, як він порвав з опозицією. Ці дані виявилися помилковими і до обвинувального висновку не увійшли.
Короткий його життєпис:
‘1917-1918 роки-учень і підмайстер електрика, місто Кременчук
1918-1919 – кіномеханік у кінотеатрі, місто Кременчук.
1919-1923 роки – служба в Червоній Армії добровольцем.
У тому числі 1919-1921р.-прожекторист, окрема рота 46 дивізіону 14 армії, місто Кременчук.
1921-1922р.г-кіномеханік госпіталю, місто Кременчук.
1922-1923р.р. – телефоніст, команда зв’язку 25 полку, місто Олександрія.
1923-1925р.р.- електротехнік електростанція, місто Кременчук
В особистому листку з обліку кадрів є дані, що він ще й працював експедитором на залізничній станції Кременчук та агентом Держхімфабрики у тому самому місті.
1925-1927р.р.-завідувач агітаційного пункту, Золотоноша.
1927-1928р.р. – відповідальний секретар окружного комітету спілки харчовиків, місто Черкаси.
1928-1929р.р.-завідувач агітпункту райпарткому, місто Корсунь.
1929-1930р.р.-заворгом райпарткому місто Златополь Черкаської області
1930р. заворгом Секретаріату райпарткому, місто Малин, Київської області.
1931-1932р.р. -секретарем райпарткому, місто Сквір, Київської області
1933 р.-курсант тримісячних курсів ПУРа у місті Харкові.
Після закінчення курсів направлений до 72 стрілецького полку 24 стрілецької дивізії на посаду помічника командира полку з політичної частини. Потім переведений на таку ж посаду до 122 стрілецького полку 41 дивізії, де служив трохи більше року. Після цього спрямований на хімічний склад №276 на станції Селещина, де служив близько 10 місяців. Потім опинився у місті Кременчуці на посаді військкома та начальника політвідділу артскладу №27.
Але слідство дуже докладно розбирало участь Амчеславського в антирадянських організаціях поза Кременчуком. У самому місті він свідчив, що в антирадянську організацію нікого не вербував. хоча намітив подумки Фостія, Трахтенберга і ще двох, як людей, які явно займаються антирадянською діяльністю як можливі кандидати. Слідчий неодноразово запитував, чи не направлений він до Кременчука спеціально за рішенням членів військово-фашистської змови у верхівці округу, але Амчеславський це заперечував, хоча погоджувався, що багато хто з харківського керівництва, які приймали рішення про його направлення до Кременчука, справді вже засуджений.
‘-Слідству відомо, що ви спрямовані на військовий склад із завданням продовжувати шкідницьку роботу на ньому. Наполягаємо на дачі правдивих свідчень про свою контрреволюційну роботу на ньому.
–При отриманні призначення я жодних завдань ні від кого не отримував. Прибув я на склад із тими ж контрреволюційними переконаннями, про які говорив у своїх свідченнях. Розгром контрреволюційних кадрів, що почався, і моє нетривале перебування на посаді не дало мені можливості займатися контрреволюційною і шкідницькою діяльністю на ньому. Тому я став на шлях менш видимої та менш активної діяльності.
Прикриваючись своїм офіційним становищем, я навмисне не вживав заходів щодо ліквідації контрреволюційного шкідництва, яке мало місце на складі. Де вдавалося, я з різних приводів затягував терміни її ліквідації.
Загострюючи увагу парторганізації складу на дрібних і поганих недоліках, я навмисне відволікав увагу від справді серйозних питань боротьби з наслідками шкідництва.
–Кого ви запрошували до контрреволюційної організації?
–До контрреволюційної організації я нікого не вівлек, але придивляючись до діяльності окремих працівників, я зупинив свій вибір на наступних:
- Фостій Федір Данилович, інтендант 3 рангу, начальник першого відділу складу. Раніше служив при Петлюрі, з мобілізації служив у Денікіна. антирадянсько налаштований.
- Трахтенберг Зюзя Маркович, військовий технік, виходець із сім’ї великих лісопромисловців.
- Корольков Петро Микитович, заст. поч. складу з виробництва, інтендант 3 ранги. За національністю російська, але я завжди сумнівався в її національності. На вигляд скоріше латиш або литовець.
- Боярський-курсант-однорічник, який працює у споряджувальній майстерні, неодноразово помічений у приховуванні фактів порушення техніки безпеки.
Цих осіб я вважав за можливе залучити до шкідницької діяльності на військовоскладі.
–Яку роботу ви провели на військовому складі щодо проведення диверсійних дій?
–У цьому напрямі я ніякої роботи не вів і не мав відомостей.’
До складу обвинувачення Амчеславського під час перебування його складі є лише: ‘Умисне ухилявся від вжиття рішучих заходів до фактів шкідництва, затягуючи ліквідацію його наслідків, загострюючи увагу керівництва на малозначних фактах шкідництва’.
Більше інформації тут: http://samlib.ru/s/sezin_s_j/prodakars.shtml