Наприкінці XVIII століття між сучасними вулицями Першотравневої, Свердлова, Шевченка та К.Маркса влаштовується величезна площа для продажу громіздких товарів, названа Сінною.
На початку XIX століття у зв’язку з бурхливим зростанням Кременчука, Сінна площа виявляється майже в самому центрі міста. Підвезення та продаж тут сіна, вапна та інших будівельних матеріалів стали вкрай небажаними, тому площу перепрофілювали на роздрібний продаж та перейменували на Нову Базарну.
На площі розташовані торгові молочні лавки, галерея для продажу печеного хліба, що виходять на Херсонську вулицю.
Нова Базарна площа на початку XX століття скорочується рівно на половину.
Частина її між сучасними вулицями Небесної Сотні (колишня Пролетарська) та К. Маркса виявилася забудованою. Використовувалася Нова Базарна площа для роздрібної торгівлі переважно продовольчими товарами.
Після революції 1917 року всі торгові площі Кременчука змінили своє призначення: передбачалося, що ринкова стихія зникне під впливом соціалізму. І тільки Нова Базарна вціліла, щоправда стала називатися Центральним колгоспним ринком. Ринок мав гарний заїжджий двір із готелем, клубом, бібліотекою, власним духовим оркестром та капелою бандуристів. У центрі площі був розбитий невеликий скверик та влаштований фонтан. Принади кременчуцького базару навіть оспівані Остапом Вишнею.