Джерело: Журнал "Зотчий", січень та лютий 1874 рік
Про конкурс на будівництво в м. Кременчуці будівлі реального училища. Додаючи при цьому програму конкурсу, яку, можливо, знайдете можливим помістити в відділ оголошень *), я, в її вигляді, щодо положення, в якому стоять подібного роду програми у нас, службовців технічному ділу, в її вигляді нарікань, часто, повторюваних суспільством на техніків взагалі, а на практикуючих в провінції за несумлінність в особливості, — дозволю собі просити Вас — дати місце наступним рядкам. Хоча б у спеціальних наших журналах було говорено, що участь в конкурсі невелике, якщо програма його не має точно визначених умов, правильно поставлених як в сучасному стані нашої спеціальної науки, так і в інших відношеннях; но в її вигляді важко стати поборником такого суспільного будинку, як будівлі для приміщення учнівської молоді, я маю намір сказати кілька слів про зміст згаданої вище програми. Може бути, це викличе роз’яснення з боку кременчуцької думи, яка, другий рік обговорювала питання про будівництво реального училища, з добрими бажаннями ділу, звернулась шляхом конкурсу за порадою та допомогою до спеціалістів, доручивши розробку програми, як видно, людям далеко мало компетентним.
Переходжу до самої програми:
«Приміщення — оголошує кременчуцька міська дума у ІІ пункті програми — можуть бути вистроєні знову на незабудованих містах, що належать місту, або ж пристосовані із нині існуючих будівель м. Хмілевського, або ж поміщається тепер реальне училище (по найму), з добудовою знову на тому ж дворі додаткового будинку; тому вимагається два проекти зі змістами: один на постройку нового будинку для всього училища, а другий — на пристосування будинку Хмілевського з добудовою додаткового на цьому ж дворі знову.» «Вартість всього будинку в чистому вигляді не повинна (пункту ІV) перевищувати 120 тисяч карбованців.»
Не розуміючі цих умов програми; можуть лише бути прийняті (чи ні, не можуть?) один проект окремо або на будівництво будівлі знову від одного обличчя, а інший, іншого — на перестройку г. Хмілевського? Або треба було б обов’язково від одного обличчя обидва проекти? Далі ж, в умовах конкурсу сказано, що із всіх проектів, представлених на конкурс, будуть обрані один, більш заслуговуючий довіри, і притому все одно: буде-ли він на нову постройку або на перестройку дому г. Хмілевського. Між тим, може бути такий випадок: два проекти — один на постройку училища знову, другий — на пристосування дому Хмілевського, представлені будуть двома особами, і обидва, хоч по сутності, так і в відношенні програми будуть одиноково задовольняти умови конкурсу. Кому ж буде присуджена премія?
Надо б полагать, что кременчуцька дума оголосила, власне кажучи, два конкурси, бажаючи в економічному відношенні вирішити питання, но із програми цього не видно.
Відносно розподілення приміщень в програмі (пункту 14) позитивно визначено «справедливіша лежати близько кімнат для верхнього одягу із швейцарською та вахтерською». Не зрозуміло одно, що відносно розподілення приміщень, висказано так определенно: не полагаєть-ли кременчуцька дума получити проектів такої незручної постройки, що пальто та калоші прийдется носити в нинішню через класи, кабинети или актовий зал? В цьому же пункті дума наводить и поміщення ватерклозетів більш удобними, якщо они поближе к швейцарской и парадним лєстницамъ?
Здається, звертаючись до останньої умови конкурсу — іменно к компетентности всіх осіб, яким по програмъ конкурсъ можетъ быть дано право на оцінку конкурсних проектів.
В програмі сказано: «качество проектовъ, а слєдовательно и право (?) на вознагражденіе опредєлятся думою или уполномоченими ею лицами.» Таким чином, мабуть, пересміяні труда спеціалістів будуть доручені думою, может быть, тимъ лицамъ, котория самою программою доказали свою некомпетентность.
Нельзя не обратить внимания и на суму вознаграждения, определенную на першу премію. Если дума кременчуцька требуетъ двухъ проектовъ такихъ, осуществленіе которыхъ въ сложности можетъ стоить до 240 тис. руб., то 500 руб., при всєхъ недостаткахъ, — сума скромная до непониманія оцінки труда.
При такої неясности и неопредєленности *) програми, об’явленої кременчуцькою городською думою, указиваемой на полное отсутствіе пониманія дєла составителями программы и на крайнее незнакомство съ общими основаніями, выработанными по вопросу о конкурсахъ, — єдва-ли кременчуцька дума будетъ иметь выборъ проектовъ, и дєло окончится тимъ-же, чимъ и въ полтавскомъ земствє, въ прошломъ году, по поводу предложеннаго конкурса на постройку дома земской губернской управы, а общество останется при тихъ-же наріканіяхъ на отсутствіе сочувствія къ доброму дєлу со стороны провінціальнихъ техниковъ.
Архитекторъ изъ провинціи.
Джерело: Журнал “Зотчий”, січень та лютий 1874 рік