Народився 6 лютого 1926 року в місті Кременчук – радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1988).
Ріс без батька, а в 1941 році, коли до міста увійшли німці, залишився і без матері.
У 1944—1945 роках служив в армії. У 1942 році Заманський став курсантом Ташкентського політехнікуму зв’язку, а в 1943 р. його закликали до лав Червоної Армії. У червні 1944 року радистом самохідного полку № 1223 брав участь у прориві 2-го Білоруського фронту під Оршею. У складі цього полку з невеликою перервою через поранення прослужив до кінця війни. Після війни у складі Північної групи військ продовжив службу в лавах Радянської Армії.
У 1950 році за участь у побитті командира взводу був засуджений на дев’ять років таборів. Разом з іншими ув’язненими працював на будівництвах Харкова, будував Московський університет. За висотні, небезпечні для життя роботи термін було скорочено.
У 1958 році закінчив школу-студію МХАТ (курс Г. А. Герасимова).
У 1958—1966 — актор московського театру «Современник» (Сучасник).
У 1972—1980 роках — актор театру-студії кіноактора, далі працював за договорами.
Дебютував у кінематографі в 1959 році. Зіграв у кіно, телеспектаклях і серіалах понад вісімдесят ролей — переважно військових, партійних і виробничих працівників.
У 1998 році вирішив покинути світське товариство, кинув кіно, переїхав до Мурома, де й досі живе, займаючись домашнім господарством.
Більше інформації на сайті Вікіпедії