Автори: Кобзар Валентин Володимирович та Бутко Микола Олександрович
Якихось 100-150 років тому, коли ще не було телеграфу, телефону, найбільш поширеним на теренах Росії і, звичайно, України видом зв’язку був поштовий. Населення величезної країни обмінювалося поштовою кореспонденцією у вигляді листів, бандеролей та посилок. Окремим видом листування були поштові листівки, що мали назву «открытое письмо» або «открытка». Вони поділялися на звичайні, що мали місце для адреси та, власне, короткого листа, та художні, видові, фотографічні, що мали на одному боці певне зображення або текст поздоровлення, привітання, а на звороті місце для адреси. Згодом Поштовим статутом було закріплено типову форму поштової листівки та її розмір. Зазвичай, на теренах Росії ходили поштові листівки розміром 9 х 14 см (у середньому). Скажімо, листівки АТ «Гранберг в Стокгольмі» мали розміри 8,6 х 13,6 см, 8,8 х 13,6 см, видавництва контрагентства А.С. Суворіна і К° – 8,4 х13,7 см, а Всесвітнього поштового союзу в Росії – 8,9 х 14 см.
Темою цієї статті будуть саме поштові видові фотографічні листівки, що відображали в різні часи види Кременчука-Крюков та події в них.
Як відомо, [1.с. 734] масовий випуск ілюстрованих фотографічних листівок розпочався в 1870 р. у Німеччині та Франції, в Росії – в 1895 р. Перші поштові листівки з видами Полтави надруковані в 1897 р. [2, с. 797]. Це було, на жаль, анонімне видання. Незабаром з’явилися й перші поштові листівки з видами Гадяча, Диканьки, Костянтинограда, Кременчука, Лохвиці, Лубен та інших міст і сіл Полтавщини. Так, одна з перших поштових листівок з видом Кременчука датована 1900 р. (за штемпелем). Вийшла з друку орієнтовно в 1899 р. Приблизно в ці часи виникла і філокартія – колекціонування поштових листівок.
Згодом філокартія стала не лише цікавим видом захоплення колекціонерів, а й безцінним джерелом інформації для істориків, архітекторів, науковців та краєзнавців. На них, за бажання, дослідник чи краєзнавець може знайти безліч інформації з забудови міста, його архітектурних пам’яток, інженерних споруд, релігійних будов, транспорту, зв’язку, навчальних та лікувальних закладів, зразків тогочасної техніки, промислових споруд і особливо так званих «типів», тобто, фотографічних зображень людей тих часів (двірників, робітників, селян, військових, інородців, ремісників різних професій, поліціантів, жебраків, сліпих музикантів – кобзарів та ін.
З друкованих джерел відомо [2, с.798], що по Кременчуку й посаду Крюкову загалом було видано до революції 1917 р. до 100 різних видів поштових фотолистівок. Для порівняння [2, с. 798] в Полтаві – близько 400 листівок, по Гадячу, Лохвиці, Лубнах – по 50 листівок. Проте, за неповними даними місцевих колекціонерів (М. Бутко) загалом до революції (див. Перелік),було випущено близько 270 різних видів поштових фотографічних і художніх листівок по Кременчуку і Крюкову.
Поштові листівки з видами Кременчука – Крюкова видавалися (див. Перелік) головним чином, місцевими та іншими типолітографіями та розповсюджувалися поштовими, а також торговими закладами:
- книжковим магазином Амчиславського і Блюма,
- магазином Е.Х. Толчинського,
- магазином «Знание» А.Ю. Бернштейна,
- видавництвом контрагентства «А.С. Суворіна і К°»,
- видавництвом Акціонерного товариства «Гранберг в Стокгольмі»,
- видавництвом «Д. П. Ефімова», товариством «Шерер і Набгольц» та ін.
Частина листівок, що потрапила в поштовий обіг була виготовлена без вихідних даних про видавця.
Більшість листівок (дореволюційних) мала напис на титульному боці: «город Кременчуг, Полтавской губ» і далі – назва об’єкту, що був зображений на світлині.
Певна частина тогочасних листівок випускалась окремими серіями (до 20 і більше одиниць). Кожна листівка мала на титулі напис «Кременчуг №…» і далі назва об’єкту (див. Перелік).
При цьому, номери серій кожного видавництва не співпадали. Частина листівок мала на титулі привітання на кшталт: «Привет из Кременчуга. Вид на город с птичьего полета» чи «Поклон из Кременчуга. Штаб и военный лазарет» і таке інше.
Була ще й окрема серія художньо-фотографічних листівок у вигляді метелика чи квіточки, поштаря чи автомобіля з відповідним написом «Привет из…» чи «Поклон из…». Відома листівка з написом «Привет из Украины».
Окремі серії листівок мали переклад назви Кременчук на іноземну мову і написані латиницею (зокрема, листівки видавництва «Шерер і Набгольц».
Переважна кількість листівок по Кременчуку – Крюкову до революції була чорно-білою, іноді певного кольорового відтінку з написами (чорні або червоні та ін.). Незначна частина листівок мала по краям поля, однак більшість – без полів (як тоді було прийнято й по інших містах Росії, (після 1904 р.). Окремі серії листівок були кольоровими, виготовленими фотографічним чи літографським способом (наприклад, серія листівок Е.Х. Толчинського).
Переважна більшість листівок містила зображення міста Кременчука. По посаду Крюкову листівок випущено значно менше (до 10 видів).
Характерною особливістю тематики листівок дореволюційного періоду була наявність не лише красивих споруд чи видів міста, а й вигляд промислових підприємств і споруд:
- млини,
- броварні;
транспортних споруд:
- пристані,
- вокзали,
- трамваї,
- мости,
- пароплави;
громадських споруд та комунальних об’єктів:
- водокачки,
- трамвайні зупинки,
- банки,
- поштова контора,
- пожежна каланча,
- навчальні заклади,
- міські площі та парки,
- готелі,
- міська Дума та управа,
- земські споруди,
- навіть міські скотобойні та ін..
Відомі також, як не дивно, листівки з зображенням військових об’єктів міста:
- військові казарми,
- військовий лазарет та штаб,
- інтендантський речовий склад у Крюкові та ін..
Проте з початком 1-ї Світової війни випуск таких листівок було заборонено по всій Росії.
По частині листівок можна вивчати місцеву топоніміку та топографію – площа Кустарів?, скалистий берег Дніпра, біля шлагбауму?, затока Дніпра, острів «Кулинка»?, та ін. Місцезнаходження цих об’єктів ще належить встановити.
На багатьох листівках ми бачимо культові споруди міста, котрих уже немає:
Відсутні зараз у місті й інші, зображені на листівках споруди:
- Народна аудиторія,
- Орловський банк,
- Залізничний міст,
- Пожежна каланча,
- Казначейство й Пошта,
- Міська Дума і управа,
- Торговий ряд Файдиша,
- Кременчуцька земська лікарня та багато інших.
По листівках можна вивчати історію розвитку тогочасної техніки і транспорту:
- візники,
- різні типи річкових суден та плоти,
- трамвай,
- тартаки,
- вокзали,
- пристані,
- залізничний транспорт.
За листівками можна вивчати й такі події в місті, як повені, що регулярно шкодили місту.
Особливо цінними серед колекціонерів і краєзнавців є поштові листівки, що мають штемпелі, марки поштової оплати та короткі листи з адресою.
По таким листівкам можна встановити певні події, дати життя відомих осіб, певні історичні факти і, навіть, вивчати стиль тогочасного листування, почерк автора і його автограф.
Цікавими, на наш погляд, є навіть листи звичайних громадян, у котрих вони часто висловлюють своє враження від міста Кременчука тих часів чи певних подій.
Окремий масив поштових листівок становлять такі, що виготовлені не типографським способом (зазвичай, великими тиражами), а фотографічним з тиражем можливо до сотні екземплярів. Малий тираж таких листівок робить їх відразу унікальними і поціновується серед колекціонерів і краєзнавців.
Загальна кількість таких листівок по Кременчуку ще не встановлена, однак за оцінками колекціонерів (М. Бутко) таких було випущено щонайменше 150 видів.
Таким чином, слід підкреслити, що поштові видові фотолистівки нашого міста кінця ХІХ – поч. ХХ ст. є невичерпним і ще до кінця далеко не вивченим історичним, документальним джерелом знань і інформації про рідний край.
Далі в Переліку, складеному М. Бутко, вперше наведено найбільш повний і систематизований за видавництвами, серіями, роками каталог поштових листівок Кременчука – Крюкова дореволюційного періоду.
Перелік складено мовою оригіналу листівок, тобто, російською. До Переліку включено лише листівки виготовлені типографським способом! По деяким видавцям наведено в дужках роки повторних видань листівок певного виду. Сподіваємося, що каталог листівок, вперше наведений в найбільш повному, на сьогодні, вигляді, посприяє подальшому вивченню історії нашого рідного міста!
ЛІТЕРАТУРА
- Иллюстрированный энциклопедический словарь. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 1995.- 894 с.
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. – Київ: УЕ, 1992.- 1024 с.
Матеріали III регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 440- й річниці заснування міста Кременчука 11 травня 2011 року