
Світлина з архіву Бориса Бабілуа
1 квітня 1918 року на базі осередку “Маккабі” виник єврейський скаутський легіон в м. Кременчук, який згодом став найпотужнішим осередком “Гашомер Гацаїр” радянської України.
Цей кременчуцький легіон (легіонами в “Маккабі” називались губернські об’єднання) – станом на 1922 рік – розрісся до 850 членів і включав три вікові улади.
Організовані вони були у відповідних дружинах:
а) два загони “шомрів” (“стражів”), віком від 15 років;
б) п’ять загонів “скаутів” (розвідників) – юнацтва;
в) п’ять осередків “зевонім” (“вовченят”) – дітей віком 8-11 років.
Дружина “скаутів” включала також 6-й загін в Крюкові
Через рік, 9 жовтня 1923 р., ЦК КП(б) знову вимушена була націлювати губернські комітети партії на ліквідацію єврейського скаутського руху. Боротьба включала і масові арешти – так в Кременчуку було заарештовано 72 організатори цього осередку.
Хоч така поведінка радянської влади і викликала публічний протест із антирадянським зверненням включно, однак поступово скаутська діяльність згасала. Місцева штаб-квартира переїхала із Кременчука до Харкова – столиці радянської України
Дата: початок 1920-х років
Місце: Кременчук, представники найпотужнішого єврейського скаутського осередку в підрадянській Україні
Світлина з архіву Бориса Бабілуа
Джерело та інформація: Історична правда (доступ www.istpravda.com.ua)