elihalili.com
«Cучасне використання старих монет: популярна мода на прикраси з давніх грошей» – замітка з такою назвою вийшла у The New York Times на Різдво 1881 року. Журнал Віоліті пише, що видання оприлюднило статтю, в якій стверджує: це захоплення повертається знову. Американці та європейці стали частіше купувати античні монети, щоб «носити історію».
У своєму матеріалі журналістка Шантель Таттолі розповідає про нідерландця Йоста ван Россума та його майстерню Peregrine Pendants. Він колекціонував монети кілька років, а потім зрозумів, що хоче оправляти їх. Cам навчився працювати з золотом і зараз створює прикраси з нумізматичних артефактів у своїй майстерні в Чикаго.
До прикладу, щоб створити підвіски, він оправив римський срібний денарій у 18-каратне золото, доповнивши його кабошонами з аквамарину та сапфіру ($1375), а також простягнув кільця з 18-каратного золота крізь два отвори, зроблені раніше в римському ауреусі, щоб його можна було носити на ланцюжку ($4750).
Більшість монет, які використовує ван Россум, були викарбувані в греко-римському світі в період з 475 р. до н.е. по 500 р. н.е. Він працює з монетами «середнього ступеню зносу», оскільки покупцям, і йому самому, подобається бачити сліди часу, а не ідеальний колекційний стан.
Зазивичай клієнти вибирають монети через зображення на них. Не дивно, що великим попитом користуються срібна тетрадрахма з совою Афіни та римський бронзовий фоліс з капітолійською вовчицею.
Людство робить з монет прикраси так само довго, як і карбує гроші, вважає майстер. Історик ювелірної справи, англієць Джек Огден уточнює, що ця ця традиція сягає корінням у римську античність.
У Стародавньому римі такі вироби мали назву gemme numari, але сьогодні їх зразки є надзвичайно рідкісними.
Джина Марі Пінзарі, ювелір бренду Talking Tree Jewelry з Каліфорнії, розповіла, що клієнти часто просять її знайти монети, пов’язані з їхньою етнічною приналежністю. Вона каже, що робота з нумізмитачними артефактами дозволяє їй поглянути на коротке людське життя під іншим кутом, адже ці монети пройшли через сотні рук.
Покупцям він радить берегти патину на бронзових монетах і «цінувати її як скарб», уникаючи контакту з солоною водою й парфумами. Ціни на його вироби доходять до $35000.
Окремий жанр монетних прикрас – вироби зі скарбами з затонулих кораблів. Їх десятиліттями створює компанія Mel Fisher’s Treasures. Саме команда Мела Фішера відшукала у 1985-му іспанський галеон «Нуестра Сеньйора де Аточа», який затонув у 1622 році біля узбережжя Флориди. Галеон перевозив в Іспанію значні цінності, зокрема золоті і срібні зливки та срібні монети загальною вагою понад 40 тонн.

Як бачимо, традиційні для України прикраси, попит на які й без того зростає ледь не щодня, ідеально вписуються у світовий тренд. Наші предки так само оправляли талери, дукати, злоті та рублі та перетворювали їх а центральний елемент образу.
Монета на шиї для української жінки здавна була й прикрасою, й оберегом, і демонстрацією статусу, і символом зв’язку поколінь. Сьогодні наша традиція набуває нових сенсів, а салби, таляри, дукати й дукачі – не архаїзм, а частина глобальної моди та актуальні ювелірні вироби світового рівня.