мікрорайон, який розташований на південному сході правобережної частини міста Кременчука. Відомо, що його заснували як містечко вагонобудівників (тоді ще майстерень, які тут розміщувались) на території сіл Раківка та Демурівка. Є версія, що в тих селах було багато родин із прізвищами Рак. Ось звідси і пішла назва. І якщо в селі Раківка були хати-мазанки, то зараз це промисловий район, переважно із багатоповерховою забудовою.
Є ще одна версія про назву Раківка. Її днями озвучили під час екскурсії по Правобережжю, яку організувала публічна бібліотека. Згідно із нею, у села, які тут розташовувалися раніше, приїздив купець із Єлисаветграду (нинішнього Кропивницького) та купував рибу, раки. Останні він особливо вихваляв. Звідси і пішла назва села Раківка.
А так дореволюційну Раковку описує Павло Білко: спогади старожила описані в газеті (Кременчуцька зоря», 1962).
Що тут було до революції? Баштани, які належали поміщикам Винокурову та Кутіну. Будинки поміщиків тут стояли, а навколо них тулилися убогі халупи наймитів. Потім почали селитися на Раківці робітники залізничних майстерень. Жили у бідних, покритих соломою мазанках».
