У 1920 році між вулицями Веселою (нині вулиця 1905 року) та Суворовською (сучасна вулиця Софіївська), Олексіївською (нині вулиця Шевченка) та Приютською (сучасна вулиця Горького) на колишній Учбовій площі, яка була облаштована згідно з планом 1803 року для проведення військових навчань та парадів, був розбитий сквер. У його центральній частині наприкінці 1930-х років звели триповерхову будівлю ЗОШ №4 на 880 учнів, і сквер, по суті, перетворився на шкільний.
Під час німецької окупації Кременчука 1941-1943 шкільний будинок займав військовий госпіталь. Померлих від ран німецьких солдатів ховали поряд, біля скверу. Під час відступу окупанти зруйнували школу. Вже у повоєнні роки, більшу частину території колишньої Навчальної площі, яка прилягала до корпусів махорочної фабрики (квартал між тодішніми вулицями Горького, Красіна, Чапаєва), облаштували під новий сквер махорочників. Тут було заплановано посадити 2000 дерев та понад 500 погонних метрів декоративних чагарників. Навесні 1949 року було проведено роботи з розпланування території та її озеленення. Із загальних запланованих посадок більшу частину зробили також навесні. Пізніше у 1960-1962 роках на території скверу збудували середню школу №19.
Джерело: Книга «Смарагдові шати Кременчука: історія міста у парках і скверах» 2016 року
Джерело фото: https://infolist.pl.ua