Питання про створення в околицях м. Кременчука (заплава і акваторія Дніпра) заказної території вперше пролунало в 1989 році в передвиборчій програмі кандидата Кременчуцької міської Ради народних депутатів п. Синьоокого О.М.
У 1991 році навколо Білецьківських плавнів розгортаються бурхливі події, які детально висвітлені в фільмі “Плавні на Дніпрі”, знятому київськими тележурналістами. Всупереч водному законодавству УРСР у водозахисній зоні архітектурним відділом міськвиконкому планувалися замив заплавних земель площею 30 га. і розбудова на них житлового мікрорайону № 17-17А.
Обурена місцева громадськість провела низку акцій протесту:
- виставлялися пікети,
- організовувалися мітинги,
- збиралися підписи під листом протесту.
5 червня 1991 року в День охорони навколишнього середовища на пл. Перемоги під стінами адмінбудинку відбувся мітинг на захист Білецьківських плавнів. Очолив боротьбу за збереження плавнів голова підкомісії з питань охорони навколишнього середовища та раціонального землекористування Кременчуцької міськради, голова міської екологічної асоціації “Зелений світ” п. Синьоокий О.М. Тоді ж було запрошено київських спеціалістів-екологів разом із знімальною групою. Фільм, в якому висвітлювалися кременчуцькі події, було продемонстровано на телеканалі УТ-1 у програмі “Земле моя”.
Проблема Білецьківських плавнів отримала широкий резонанс. На позачерговій сесії міськради народних депутатів було прийняте рішення про встановлення водоохоронних зон на річках у межах м. Кременчука і тим самим було зняте питання замиву заплавних земель. У травні 1993 року під час оптимізації заповідної мережі в Кременчуцькому районі працював колектив науковців міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Мінекобезпеки України та НАНУ разом з полтавськими науковцями. Під час комплексних досліджень у польових виїздах брали участь співробітники відділу природи Кременчуцького краєзнавчого музею, які надали цінну інформацію про місцезростання рідкісних видів рослин. Звичайно, першочерговим об’єктом досліджень були Білецьківські плавні.
Влітку 1994 року в Кременчуці відбувся практичний семінар по створенню Національного парку “Білецьківські плавні на Дніпрі”. Організаторами його були міська екологічна асоціація “Зелений світ” (голова п. Синьоокий О.М.) та Американське Агентство міжнародного розвитку. В роботі семінару протягом 20–22 липня взяли участь науковці з інституту Історії НАНУ (Щербак В.О.), інституту Ботаніки НАНУ (Андрієнко Т.Л.), інституту гідробіології НАНУ (Євтушенко Є.Ю.), а також начальник Управління заповідниками Мінприроди України (Стеценко М.П.), голова Громадського комітету порятунку Дніпра і малих річок України (Плачинда С.П.) та його заступник Максимчук В.Л., представники Дніпровського басейнового виробничого управління, Держуправління по охороні навколишнього середовища м. Кременчука, краєзнавці і представники громадськості Полтавської і Кіровоградської областей. Учасникам семінару було продемонстровано фільм “Плавні на Дніпрі”, знятий у 1991 році. На семінарі було розглянуто сучасний стан, прогнози, пошуки рішень збереження унікальних комплексів плавнів.
У черговий раз питання про надання плавням статусу Національного парку піднімалося 19 лютого 1999 року на конференції міської екологічної асоціації “Зелений світ”. У конференції взяли участь представники
- екологічного відділу міськвиконкому,
- міської СЕС,
- природоохоронної прокуратури,
- водопровідно-каналізаційного господарства,
- постійної депутатської комісії Ради з питань екології,
- міської державної екобезпеки,
- ЗМІ.
У результаті цих подій 12 липня 2001 року відповідно до рішення Полтавської обласної ради на території 5080 га. був створений регіональний ландшафтний парк “Кременчуцькі плавні”. Основою для парку став ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Білецьківські плавні”, організований наказом Президента України № 750/94 від 10.12.1994 р. на території близько 3 тис.га. Таким чином, на “громадській хвилі зеленого руху” кременчужани захистили від забудови найбільшу ділянку заплави Дніпра, що залишилася після гідробудівництва каскаду водосховищ. Одночасно з цим проводилася наукова робота, яку умовно можна розділити на два етапи. До створення парку інвентаризація флорофонду здійснювалася під керівництвом професора Андрієнко-Малюк Т.Л., а фаунофонду – Клестова Л.М. Сьогодні ці вчені очолюють наукову діяльність у межах розробки проекту створення національного природного парку “Кременчуцькі плавні” – першого на акваторії Дніпра. Після створення парку, за останні п’ять років, фахівцями адміністрації отримані додаткові результати інвентаризації біорізноманітності парку. Серед таких результатів – систематичний каталог хребетних тварин, гербарій вищих рослин, колекції комах і мушлів м’якотілих, встановлення чисельності рептилій, амфібій, мишоподібних гризунів, хижих ссавців тощо. А також закладка геоботанічного профілю, картування рослинності, каталогізація раритетних видів флори і фауни, дослідження чисельності метеликів-парусників та інше. Ведеться Літопис природи парку. Сьогодні адміністрація парку співпрацює з провідними науковим установами України, серед яких Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Дніпропетровський національний університет, Національний природний парк “Меотида”, Канівський природний заповідник.
Щоб якомога більше людей могли дізнатися про існування парку, було виготовлено і безкоштовно розповсюджено дві тисячі інформаційних буклетів та путівників. З метою екологічного виховання регулярно проводяться екскурсії для школярів на екологічних стежках парку. Для студентів КДПУ організовано польову біоекологічну практику. Школярі міста беруть активну участь у міських екологічних конкурсах, які проводяться адміністрацією парку. Організовуються семінари для вчителів біології та географії. Співробітники парку виступають на місцевому радіо, телебаченні, пресі з роз’ясненнями ролі та значення захисту і збереження природного довкілля.
Наш парк знаходиться в південно-західній частині Середнього Придніпров’я – географічному, історико-культурному й етнографічному центрі України.
Ця унікальна ділянка заплави є останнім природним комплексом, що залишився після створення шести великих водоймищ, де дивним чином збереглися всі риси стародавнього русла Дніпра. Цінні ландшафти, що знаходяться тут під охороною держави, без сумніву, є національним надбанням. Справжньою перлиною парку є острів Шеламай (колишній Савитон) із затишною водною поверхнею гранітного озера та мальовничими, порослими вербами і тополями берегами. Цей куточок прикрашають білі лілії, жовті глечики, зарості водяного горіху. На вертикальних скелях тут оселився головний раритет парку – очиток Борисової, занесений до Світового Червоного списку. Вік гранодіоритів, що виходять тут на поверхню, становить близько трьох мільярдів років. По суті – це безмовні свідки виникнення життя на нашій планеті.
Наразі до Державної програми Міністерства охорони природного середовища включено створення Природного національного парку на базі двох існуючих регіональних парків:
- “Кременчуцькі плавні” (Кременчуцький р-н Полтавської області)
- “Білецьківські плавні” (Світловодський р-н Кіровоградської області) на території понад 10 тис.га.
Авторы: Никифоров В.В., Музиченко Н.В., Симоненко О.П.
Материалы научно — практической конференции «Кременчугу — 435 лет»