29 січня — Вони стали на захист Батькiвщини

29 січня - Вони стали на захист Батькiвщини

29 січня 2018 року минає 100 років з дня героїчної загибелі юнаків-героїв Студентського куреня біля станції Крути, які стали на захист Української Народної Республіки.

Йшов 1918-й рік. 25 січня на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради було прийнято ІV Універсал, який проголошував повну незалежність Української Народної Республіки як самостійної, вільної, суверенної держави. Але складне військово-політичне становище не дозволило зреалізувати положення ІV Універсалу. Уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. У січні 1918 року до Києва рвалися три більшовицькі армійські групи під командуванням Михайла Муравйова, які вже захопили Харків і Полтаву.

У той важкий і грізний час, коли на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців, у Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназій. 27 січня ці, майже не знайомі з військовою справою, юнаки виїхали на фронт. Разом із ними відбуло 250 курсантів старшинської школи. 28 січня о 4-й годині ранку поїзд зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. Тут до них приєдналося близько 40 гайдамаків. Весь день готувались до бою. Боєм керував сотник армії Української Народної Республіки А. Гончаренко. В ньому взяли участь чотири сотні юнкерів з 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького, 1-ша сотня Студентського куреня ім. Січових стрільців? де було приблизно від 116 до 130 вояків та 20 старшин. На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – гармату на залізничній платформі. Їм протистояв 4-х -6-ти тисячний загін революційних військ більшовицької Росії, котрий складався з петроградських і московських червоногвардійців та балтійських матросів у супроводі артилерії й бронепоїзда.

Настав холодний похмурий ранок 29 січня. О 9-й годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки старшинської школи розташувались праворуч, а студенти – ліворуч від залізничної колії, за два кілометри на схід від станції Крути. Невдовзі розгорівся кривавий бій. Обидві сторони зазнали значних втрат. Українці відступили до ешелону, що стояв у кількох кілометрах від станції. Під час відступу один взвод студентської сотні потрапив у полон, 27 студентів і гімназистів були розстріляні. Втрати українського війська становили 250-300 бійців та 10 старшин (убитих, поранених, полонених, пропалих безвісти).

Про подробиці бою під Крутами українське суспільство дізналося лише, коли Центральна Рада повернулася 9 березня 1918 року до Києва.

Після звільнення території України від більшовиків 19 березня в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих у бою під Крутами. З імен героїв відомі лише кілька:

  • Володимир Шульгін,
  • Кольченко,
  • Омельченко,
  • Микола Лизогуб,
  • Пинський (галичанин),
  • Андрій Соколовський.

Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко. Усі померлі були по-звірячому понівечені. З привезених впізнали 5 студентів університету Святого Володимира, 8 студентів Українського народного університету та 5 гімназистів. Десятьох зовсім не могли розпізнати – так вони були понівечені. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівцях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.

Урочисту промову виголосив Михайло Грушевський. Демагогія й дешевий популізм більшовиків, постійні чвари серед українських «соціалістів» і «націонал-демократів» призвели до того, що комуністи залізною рукою встановили на довгі роки владу Рад в Україні. Але уроки цієї героїчної поразки не перестають бути актуальними, бо герої Крут свідомо, без непотрібної риторики захищали українську державність і незалежність, і головне – свято вірили в цю ідею.

Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки волі. Вже 29 січня 1919 року, на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили, до могили юнаків — героїв прийшли студенти і гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеалам, за які життям заплатили герої.

Автор: Селезньова І.Г. – зав. відділом науково-освітньої роботи краєзнавчого музею

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...