Грізними та неспокійними були для кременчужан роки Національно-визвольної війни, в якій вони брали активну участь. Новий період української історії, період творення держави, розпочало повстання 1648 року, яке очолив Богдан-Зіновій Хмельницький 370 років тому. Чимало наших земляків влилися до війська славного гетьмана після листа, надісланого ним на Полтавщину напередодні Зборівської сутички. Крім того, кременчужани готували для Б.Хмельницького різне військове спорядження та постачали для армії продовольство і такий необхідний для повстанців порох.
Зборівська угода 1649 року, яка була укладена гетьманом та королем Польщі Яном-Казимиром, передбачала перехід під владу Б. Хмельницького територій колишніх Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств. Землі Української держави було поділено на 16 військово-територіальних адміністративних полкових одиниць. Кременчук став сотенним містечком Чигиринського полку, до якого ввійшли ще 18 сотень; серед них на Лівобережжі були Вереміївська, Жовнинська, Максимівська, Потіцька, Омельницька, Говтвянська та Остапівська.
Час зберіг для нас надзвичайно цінне історичне джерело – Реєстр усього Війська Запорозького за Зборівським договором 1649 року, жовтня 16 дня, скріплений власноручними підписами будівничих Української держави гетьмана Богдана Хмельницького і генерального писаря Івана Виговського. На 808 пожовклих сторінках цієї пам’ятки, де подається перелік 40 тис. козаків, закарбовані справді безцінні відомості про мову тогочасних українців.
Козацький реєстр зазначеного року, зокрема, свідчить: 60% козацьких прізвищ закінчувалися на “-енко”, що й досі є візитною карткою українців. Найпоширенішими були прізвища Андрієнко, Василенко, Гриценко, Іваненко…
У реєстрі можна натрапити на поширене в живій народній мові римування імен і прізвищ:
- Іван Мовчан,
- Протас Мукотряс,
- Матвій Постій,
- Андрух Глух,
- Матвій Заморій.
Багато прізвищ передають народний гумор, дотепність, характер і вдачу українців. Сповнені материнської ласки, зокрема, такі, як Охонько, Золотко, Зозулька, Писанка, Голубчик.
А скільки знаходимо свідчень багатющих можливостей українського словотвору! Близько шести десятків прізвищ, утворених від слова «ніс»:
- Ніс,
- Безніс,
- Лупиніс,
- Нетриніс,
- Перебийніс,
- Носач,
- Красноносенко,
- Носицький…
Реєстр виявляє також розмаїття синонімів української мови: тут і Балаколо, і Говір, і Гутаренко, і Розмова, і Повідайло… Є й Іван Божая Молитва!
Отже, імена і прізвища, внесені до реєстру, дають величезний матеріал для історичних, філологічних, етнографічний та інших досліджень.
Наводимо особовий склад Кременчуцької сотні Чигиринського полку за Зборівським реєстром Війська Запорізького 1649 року, який налічував 150 козаків:
Куць Тищенко, Микита Лупиненко, Павло Юхненко, Григорій Раз, Демко Лук’яненко, Остап Гладченко, Микита Жиленко, Григорій Мошинець, Іван Дяченко, Яким Коломієць, Іван Хмара, Ясько Якимович, Курило Канівець, Антон Мойсієнко, Яків Коваленко, Гаврило Буток, Сава Жиленко, Федір Григорович, Федір Смола, Ясько Трушенко, Матвій Білоусько, Грицько Олексенко, Степан Цирулик, Павло Савченко, Гнат Шумський, Каленик Данилович, Антон Кудра, Семен Нездіймишапка, Богдан Ганджа, Мартин Гирич, Ярема Яцькович, Богдан Степаненко, Яцько Василенко, Петро Василенко, Конон Ганджа, Грицько Безкишкий, Ілько Білоцерківець, Павло Домченко, Лучко Шарапенко, Томаш Цирулик, Максим Кабаненко, Грицько Лук’яненко, Адам Хвиценко, Степан Семенко, Онисько Шульженко, Ілляш Казимиренко, Гаврило Бут, Іван Санченко, Грицько Стрільник, Олешко Горбаненко, Марко Грищенко, Конон Степанович, Іван Барчанин, Устим Цілуйко, Мартин Рашковський, Василько Дунай, Васько Тригуб, Донець Гавриленко, Борис Степанович, Іванашко Волошин, Іван Соломаха, Іван Кляча, Михайло Волочаєнко, Семен Волошин, Омелян Ященко, Микита Левченко, Мисько Котляр, Грицько Ященко, Мартин Хирний, Максим Терещенко, Іван Боженко, Іван Данилович, Михайло Сидоренко, Микита Бачаненко, Павло Римар, Іван Курганський, Василь Антоненко, Іван Сранченко, Кость Проскуренко, Василь Никоненко, Корній Вовняченко, Степан Сухомлін, Лаврін Тищенко, Іван Костенко, Ясько Хвидоренко, Мисько Дещенко, Дмитро Момот, Михайло Семененко, Хведір Мартиненко, Мануйло Семененко, Іванець Самарщенко, Федір Хорольський, Іван Ленко, Данило Карпенко, Тиміш Масличенко, Кость Бут, Лесько Неділько, Іван Чорномазенко, Степан Левченко, Микита Степанченко, Пилип Хижняк, Грицько Мануйленко, Левко Булда, Данило Доминський, Аврам Козловський, Іван Личко, Іван Комнацький, Фесько Товстий, Михайло Коханенко, Степан Стебленець, Роман Смоленко, Сенько Іваненко, Олешко Лазаренко, Фесько Уласенко, Максим Коваленко, Михайло Криловець, Клим Липункін, Семен Клекутченко, Стас Янович, Роман Горбаненко, Андрушко Юркович, Йовко Ващенко, Фесько Ващенко, Федір Стризький, Ілько Маскаченко, Хома Карпенко, Семен Дем’яненко, Василь Щербиненко, Андрушко Коханенко, Ярмола Філенко, Панас Кондратенко, Юрко Якубенко, Максим Гулящий, Іван Матвієнко, Савка Макгуренко, Мартин Синьоніс, Юхим Ященко, Мартин Даценко, Пилип Зозуля, Клим Герасименко, Герасим Песотченко, Опанас Щербань, Василь Криловець, Філон Ющенко, Антон Тобола, Іван Сипченко, Лук’ян Боздрученко.
Сотником при Б. Хмельницькому був Андрушко Супруненко.
Ці ймення переконливо засвідчують етнічну однорідність і давнє закорінення українців у Подніпров’ї. Козацький реєстр переконує, що українська мова того часу небезпідставно викликала захоплення освічених іноземців, один із яких 1657 р. казав:
«Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і розлогіша, ніж перська, китайська, монгольська і всілякі інші».
Уважно вчитайтеся в цей перелік. Можливо, серед названих козаків ви знайдете прізвища своїх пращурів або родичів ваших знайомих, і тим самим розширите знання про свій родовід.
З Днем українського козацтва, кременчужани!
Ілюстрації: 1 – Богдан Хмельницький; 2 – Ян Другий Казимир. Обидві гравюри голландського майстра В. Гондіуса, середина XVII ст.; 3 – Титульний аркуш та остання сторінка Зборівського реєстру 1649 р. з гербом і підписом Богдана Хмельницького, а також підписом Івана Виговського та печаткою Війська Запорозького.
Вчений секретар Олена Коваленко – Кременчуцький краєзнавчий музей