Site icon Outskirts of Kremenchug

Сторінки з історії кременчуцької дитячої художньої школи

Сторінки з історії кременчуцької дитячої художньої школи

Автор: Селезньова Ірина Геннадіївна 

У вересні 1971 року в Кременчуці при Палаці культури заводу шляхових машин була відкрита дитяча студія образотворчого мистецтва. Її організаторами були Серафим Захарович і Ніна Григорівна Кузнєцови. В студії образотворчого мистецтва навчалися в основному діти працівників заводу шляхових машин. Навчання було безкоштовним і студія утримувалася за рахунок підприємства. Викладачами були Кузнєцов С.З. і Хомов М.М. Студія займала в Палаці лише одну кімнату. Протягом 3-х років вона розширилася за кількістю учнів, але не розширилася за площею. Більше 100 дітей в дві зміни щодня приходили до студії. 

Постало питання організації повноцінної дитячої художньої школи в місті. 

В 1974 році було прийнято рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради депутатів трудящих № 203 від 03 квітня 1974 року «Про відкриття дитячої художньої школи в м. Кременчуці». Рішення проголошувало: 

1. «На основі народногосподарського плану розвитку мережі закладів культури області відкрити в місті Кременчуці дитячу художню школу з 1 липня 1974 року.

2. Дитячу художню школу розташувати по вул. Першотравневій, будинок 47, виділивши для неї один зал і дві кімнати. 

3. Орендну плату за вказану площу проводити Кременчуцькій художній виробничій майстерні».

А вже у вересні 1974 року було прийнято нове рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради депутатів трудящих № 521 від 11 вересня 1974 року «Про списання та передачу приміщення по вул. Гоголя, будинок 11». Це рішення проголошувало: 

1. «Дозволити відділу культури провести ремонт приміщення до 01 жовтня 1974 року і взяти на баланс.

2. Після ремонту розмістити в будинку № 11 по вул. Гоголя міську дитячу художню школу».

У 19 ст. в одноповерховому особнячку на вул. Кагамлицькій (зараз вул. Гоголя) знаходилось четверте міське початкове училище. В радянські часи в цій будівлі розташовувалися спочатку денна, а потім вечірня школи.

На початку листопада 1974 р. тут розпочала свою роботу міська дитяча художня школа.

Спочатку в школі навчалося всього 69 учнів. Ініціаторами створення школи стали двоє ентузіастів – уже згадувані Серафим Кузнєцов і Микола Хомов.  Серафим Захарович до створення дитячої художньої школи працював головним художником на заводі «Дормаш» і в Палаці культури художником-оформлювачем. А сам Палац на той час очолював Микола Євдокимович Матвієнко. Він підтримав ініціаторів відкриття художньої школи в Кременчуці та допоміг «пробити» ідею в кабінетах міськвиконкому. 

Першим директором художньої школи став Кузнєцов С.З. Серед викладачів були Любов Михайлівна Недбаєва, Володимир Іванович Дружко і сам Серафим Захарович.

За 36 років існування школою керували чотири директори. З 1974  по 1979 рр. директором був Кузнєцов С.З. З 1980 по 1985 рр. – Ковальова Світлана Серафимівна (донька Кузнєцова). З 1986 по 1988 рр. художньою школою керує Арламова Ганна Миколаївна. І ось вже більше 20 років, з 1989 р. по теперішній час дитячу художню школу очолює Родін Андрій Ігорович. 

З 1987 року художня школа відкрила дві філії: в селищі Раківка (Крюків) – по вул. Лейтенанта Дніпрова, будинок 72, та в селищі Молодіжне – по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, будинок 11. Ці дві філії є госпрозрахунковими підготовчими групами. 

На сьогоднішній день керівниками дитячої художньої школи є: директор – Родін А.І., спеціаліст вищої категорії (закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю – архітектор), заступник директора по навчальній роботі – Терещенко Володимир Васильович, спеціаліст вищої категорії (закінчив Одеський Державний педагогічний інститут за спеціальністю – викладач-художник).

Цікава історія розвитку і роботи Кременчуцької дитячої художньої школи.

До 1980 року КДХШ очолював Кузнєцов С.З. В перший рік в школі дуже багато було зроблено завдяки великим організаторським здібностям його керівника. Батьки учнів все робили своїми руками: замінили стару електропроводку, побілили стіни в класах, пофарбували столи, стільці, постелили і пофарбували підлогу, провели водопостачання. 

В 1974 році художня школа займала в будівлі по вул. Гоголя лише половину приміщення – це були три класні кімнати, а другу половину до 1975-1976 навчальних років займала вечірня школа для дорослих. Також в школі було ще пічне опалення, але завдяки старанням Кузнєцова на початку 1976 року було проведено централізоване парове опалення. Як згадують колишні учні та викладачі художньої школи, Серафим Захарович був дуже здібним організатором – тактовним, вмів підбадьорити, коли треба було, завжди підказати, дуже тактовно покритикувати. Незважаючи на те, що він навіть не мав спеціальної освіти, колишній військовий, художник-самоук, Кузнєцов був дуже талановитим педагогом, вмів навчити малювати, дати пораду, як краще зробити. Коли йому було більше 50-ти років, він поступив до Ленінградського державного художнього інституту (зараз Академія мистецтв) на заочне відділення. Після закінчення вузу Серафима Захаровича запросили очолити спеціалізовану художню школу для дітей в м. Ленінграді (зараз Санкт-Петербург). Там він пропрацював ще багато років (до 1998 р.). 

Більша частина викладачів ДХШ в різні роки навчалися і закінчили свою школу. 

Перший випуск 1974-1975 навчальних років склав всього 9 учнів, 6 з випускників поступило до художніх училищ та вищих учбових закладів в тому ж році. Серед них була Будіна (Дерлюк) Людмила Олексіївна, яка закінчила Харківське Державне художнє училище, а потім Курський педагогічний інститут за фахом викладач-художник. Вона була ученицею першого директора Кузнєцова С.З. 

В 1976 році художню школу закінчила Шуляк Тетяна Володимирівна, член Спілки художників України, викладач історії мистецтв, навчалася в Художньому  інституті  м. Ленінграда (нині Академія мистецтв).

Родін Андрій Ігорович – випускник 1977 року.

Також випускницею цього ж року є викладач Тєлєгіна (Кручиненко) Тетяна Володимирівна. Її педагогом була Ковальова Світлана Серафимівна, донька першого директора. 

В 1987 році художню школу закінчили ще двоє викладачів – Готвянська Світлана Миколаївна та Рассоха Наталія Олегівна. Їх викладачем був Терещенко В.В. 

Випускник 1988 року – Осадчий Віктор Володимирович – викладає в художній школі з 2007 року. Його педагогом був Липченко Олег Юрійович.

Журавльов Сергій Олександрович – випускник і колишній викладач зі скульптури – зараз є старшим викладачем Полтавського національного  технічного університету ім. Кондратюка. Він працює над кандидатською дисертацією з гончарної справи.

Викладачі Ковалевська Ксенія В’ячеславівна та Шматко (Колеснікова) Яна Олегівна – випускники КДХШ 1994-1995 років (педагог Терещенко В.В.).

Учениця Дяченка Анатолія Давидовича, члена Спілки художників України, ім’я якого внесено до Міжнародної енциклопедії художників та до «Словника митців Полтавщини» і до «Словника митців України» – Віолетта Олегівна Мірошниченко, випускниця 2000 року – теж викладач школи. А самого Анатолія Давидовича називають ювеліром дитячого таланту. 

Вагоме місце в естетичному вихованні дітей, в розвитку їх творчих можливостей стало належати міській дитячій художній школі. Вже в 1976 році троє вихованців школи стали студентами вищих навчальних художніх закладів, 11 – середніх навчальних художніх закладів. Серед них були Василь Вдовін, Олексій Малик, Ганна Крюкова, Світлана Срібна та ін. Всім їм були притаманні велика працелюбність, любов до малювання, прагнення знайти своє місце в мистецтві.

В 1977 році в КДХШ навчалися вже 193 учні. Педагогічний колектив нараховував 6 викладачів: С.З.Кузнєцов, В.І.Дружко, В.В.Терещенко, Л.М.Недбаєва, С.С.Ковальова та Т.В.Шуляк.

В 1990 році у Донецьку проходив перший Всесоюзний конкурс дитячого малюнка «Підводні фантазії». Жюрі одержало 10 757 робіт з усіх куточків колишнього СРСР. Кременчуцька дитяча художня школа надіслала на цей конкурс 20 робіт. П’ять вихованців відзначено дипломами, символічними медалями й сувенірами. Серед них були Наталя Кузнєцова, Ірина Шостік, Олександр Мосін, Євген Кульчинський, Олексій Пирогов. Роботу останнього було рекомендовано для участі в Міжнародному етапі конкурсу в м. Антібе (Франція), де кожного року проходив Всесвітній фестиваль зображення підводного світу. Юний кременчужанин Олексій Пирогов (викладач Ковальова С.С.) одержав спеціальний приз Міжнародного жюрі з Франції. За участь у всесоюзному конкурсі КДХШ було відзначено спеціальним призом, дипломом і медаллю [1].    

В 1992 році  КДХШ значно розширилася по кількості учнів і викладачів. Учнів нараховувалося вже більше 200, також 40 чоловік – підготовчі госпрозрахункові групи при школі (філії в Крюкові та на Молодіжному), та студія образотворчого мистецтва при КДХШ – 20 чоловік. Викладачів було вже 12. Серед них: А.І.Родін (директор), В.В.Терещенко (завуч), В.І.Дружко, Т.В.Шуляк, Т.І.Родіна, А.Д.Дяченко, Т.В.Телєгіна, О.Ю.Липченко, О.В.Леонов, Г.М.Бурковська, І.Ф.Синяговська, С.О.Журавльов. Семеро з викладачів – випускники КДХШ. Вони проводили уроки з історії мистецтв, графіки, живопису, скульптури. Їх творчий підхід, майстерність давали дітям можливість розвивати художні здібності, розкривати таланти і допомагати їм зростати. Хоча умови, в яких працювали і навчалися викладачі і учні, зовсім не відповідали вимогам: не було природного освітлення, тісні класи, постійно не вистачало фарб, пензлів, глини. А те, що було, здобуто завдяки величезним зусиллям молодого директора Андрія Родіна. Незважаючи на постійні труднощі, перешкоди, він плекав грандіозні плани: збудувати на місці старого купецького будинку нову сучасну школу з просторими світлими студіями, майстернями, бібліотекою, з власною картинною галереєю. Тим більше, що проект нової школи вже був і завершувалася підготовка технічної документації [2].  

В листопаді 1994 року Кременчуцькій дитячій художній школі виповнилося 20 років. Школа на цей час мала власну одноповерхову будівлю старого побудування, в якій було шість учбових класів, клас скульптури та клас історії мистецтв і виставкова зала. На цей час був підготовлений проект будівництва нової будівлі школи, але в зв’язку з відсутністю коштів будівництво так і не було розпочато.

За 1994-1995 рр. було проведено поточний ремонт КДХШ і двох філій. Закінчено реконструкцію складів і гаража. На жаль, було практично призупинено фінансування школи, критичний стан з меблями та обладнанням для учбових процесів, великі труднощі з сировиною для класу кераміки. Єдиний клас історії мистецтв був обладнаний спеціальними меблями та апаратурою. У школі працювало 12 викладачів, 11 – штатних та 1 – за сумісництвом. Четверо з викладачів – спеціалісти 1 категорії: Родін А.І. – директор, Терещенко В.В. – завуч, Дружко В.І., Родіна Т.І., двоє – спеціалісти П категорії: Шуляк Т.В., Дяченко А.Д [3]

Викладачі і учні КДХШ брали активну участь в міських, обласних та міжнародних виставках. В 1994-1995 навчальному році Кременчуцька дитяча художня школа підготувала і провела виставки, присвячені 20-річчю КДХШ, Новому року, Різдвяним святам, Міжнародному жіночому дню та 50-річчю Дня Перемоги. Учні школи брали участь в міжнародному конкурсі «Підводні фантазії – 95» (Україна-Франція), в обласному художньому конкурсі дитячої творчості «Світ навколо нас» (1-е місце зайняли дві учениці КДХШ, які отримали призи), в конкурсі 5 учнів – 20 робіт, також в міжнародному конкурсі дитячої творчості «Моя сім’я» (проходив в м. Лідіце, Чехословаччина). Відбулася персональна виставка акварелі викладача Леонова О.В. в ДХШ міста Дніпропетровська та виставка дипломних робіт випускників 1994-1995 рр., яка проходила в виставковій залі КДХШ.

Контингент учнів на 1994-1995 рр. складав 203 чоловіка, також госпрозрахункові підготовчі групи при КДХШ нараховували 50 чоловік та студії образотворчого мистецтва при школі – 30 чоловік.

Кількість випускників склала 40 чоловік. 20 чоловік продовжувало навчатися в класі профорієнтації за обраним профілем. Відсоток вступу в середні спеціальні навчальні заклади складав 30% (це обумовлено відсутністю закладів зі спецфакультетами на території області) [3].

В листопаді 1999 року Кременчуцькій дитячій художній школі виповнилося 25 років з дня заснування. 25 років цей заклад культури виховував в наших дітях, перш за все, здатність бачити і відчувати прекрасне в усьому, що оточує наше повсякденне життя. Хай не кожен з випускників став професійним художником, але людина з такими здібностями, з вмінням малювати, зі знанням історії мистецтв, як правило, не здатна на погані вчинки. А це означає, що наше суспільство, завдяки відданому своїй справі невеликому колективу викладачів школи, кожного року збагачувало свій культурний рівень на кількість випускників школи. А це в середньому 45 чоловік.  Не вистачало лише грошей на ремонт приміщення школи та на закінчення початого вже будівництва нового приміщення, до якого хотіли перенести клас графіки, щоб діти не навчалися в третю зміну. Школа працювала до 21 години, а це було не дуже зручно для учнів, їх батьків та викладачів [4].

За 1999-2000 навчальний рік було проведено поточний ремонт будівлі школи, встановлені жолоби та зливні труби на покрівлі. В 90-х роках в орендованому приміщенні було відкрито клас кераміки, учбово-матеріальна база поповнилася гіпсовими виробами (були придбані в Полтавському технічному університеті).

В 1999-2000 рр., на жаль, було припинено фінансування не лише  великих придбань, а й  малих (канцтовари, госптовари і таке інше).

Контингент учнів склав 243 чоловіка. Госпрозрахункові підготовчі групи при КДХШ нараховували 40 чоловік. Кількість випускників склала 41 чоловік [5].

Викладацький колектив КДХШ брав активну участь в творчих виставках як міста, так і України. Зусиллями школи була організована і проведена масштабна виставка молодих художників з Харківського художньо-промислового інституту в виставковій залі міста.

В 1999-2000 навчальному році Кременчуцька дитяча художня школа підготувала і провела акцію-виставку дитячого малюнка, присвячену  річниці Незалежності України, конкурс дитячого малюнка, присвячений Дню визволення міста, виставку-звіт учнів школи, присвячену 25-річчю КДХШ, виставку-акцію «СНІДУ – НІ!» Брала участь в міжнародному конкурсі «Підводні фантазії – 2000» (Україна – Франція), у виставці творчих робіт «Шевченківські дні», в обласному конкурсі образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва «Світ навколо нас» (в м. Полтаві), в міській виставці «Кременчуцька весна-2000» (брали участь викладачі школи). Було проведено виставку молодих художників м. Харкова в виставковій залі міста «Абра-кадабра-2000», виставку-звіт випускників школи, виконані ілюстрації до видання книги кременчуцької поетеси Ольги Пилипчук.

Випускники викладача Бурковської Г.М. зайняли призові місця на обласному конкурсі «Світ навколо нас»: Деменко Женя, Толшинська Женя та Олексієнко Олена, а Деменко Женя зайняла ще 2 місце у відборі робіт в американсько-російську галерею «Сіті» – Росія [5]

З 2001 року планувалося перевести КДХШ на 8-річне навчання, але це не було впроваджено.

В 2004 році КДХШ виповнилося 30 років. За цей період школу закінчило 1017 учнів, більшість з яких продовжували навчання у художніх закладах середнього та вищого ступеню на Україні та за її межами.

З 2003 року школа почала працювати за новим учбовим планом – 6 років навчання.

В 2004-2005 навчальному році у школі було зроблено капітальний ремонт внутрішніх приміщень, виконано заміну дверних та віконних блоків. Проведено частковий поточний ремонт фасаду ДХШ та виконано капітальний ремонт виставкової зали. Учбово-матеріальна база поповнилася гіпсовими виробами, геометричними предметами та наочним приладдям [6].

Школа постійно брала участь у всеукраїнських, міжнародних, обласних та міжміських виставках дитячої творчості, займала на цих конкурсах призові місця, співпрацювала з художніми закладами, такими як Полтавський державний педагогічний університет, Київська державна академія дизайну, Дніпропетровський театрально-художній коледж, Харківська державна промислова академія мистецтв та дизайну, які надавали допомогу у поліпшенні методичного фонду школи. Постійно проводилися виставки-проекти зі студентами цих закладів.

В 2004-2005 рр. педагогічний колектив пройшов атестування. Викладачі школи постійно брали участь у розробці методичних матеріалів для поліпшення  навчального процесу. Всього викладачів 13 чоловік, які працюють за фахом, 12 з них мають вищу освіту.

Контингент учнів складав 293 чоловіка. Кількість випускників – 43 чоловіка [6].

В 2004-2005 рр. відбулися виставки: «Мої акварелі» викладача Дружка В.І. у Кременчуцькому краєзнавчому музеї, виставка робіт учнів ДХШ, присвячена Дню Незалежності України, Дню міста (малюнок на асфальті, графіка). КДХШ брала участь у конкурсі дитячого малюнка на тему: «СНІДУ – НІ!», «Я хочу жити в якісному світі», де 1-е місце у двох номінаціях завоювали Мірошниченко Ганна і Тарасенко Яна (викладач Терещенко В.В.), Рижков Микита і Новикова Яна (викладач Тєлєгіна Т.В.). Також організували виставку робіт учнів ДХШ, присвячену 30-річчю заснування школи, в міській картинній галереї та виставковій залі школи, де було представлено 300 робіт учнів і викладачів. Брали участь у конкурсах дитячого малюнка «Світ навколо нас», «Світло Різдвяної Зірки» за участю Православної церкви, образотворчого мистецтва «Барви Лесиного гаю», у відбірковому Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням, у міжнародному конкурсі дитячо-юнацького мистецтва «Срібний дзвін», у міському фестивалі-конкурсі «Кременчуцьке розмаїття», постійна участь в обласному конкурсі «Податки очима дітей» (в м. Полтаві), участь викладачів КДХШ у семінарі-практикумі на базі Гадяцького училища культури ім. І.П.Котляревського [6].

В 2008 році учні КДХШ перемогли на місцевому, а потім на обласному етапі конкурсу «Збереження навколишнього середовища», взяли призові місця на регіональному та європейському етапі. Конкурс організували бібліотечна система для дітей разом із Благодійним фондом «Гармонія». Учень школи Родіон Щербінін зайняв третє місце та 11 серед перших 50, а третьокласниця Ліза Рассоха з  гімназії № 6 – також третє місце. Ще її робота заслужила на 4 місце у першій десятці. Якщо врахувати, що у конкурсі брали участь малюнки дітей з усієї Європи, то результати маленьких кременчужан – дуже хороші. Малюнки шістьох юних кременчужан взяли участь у третьому етапі Міжнародного конкурсу «Збереження навколишнього середовища», що проходив у Веллінгтоні (Нова Зеландія)  [7].  

12 жовтня 2008 року, на День художника, Всеукраїнський благодійний фонд «Джерело Дніпра» зробив дитячій художній школі приємний і водночас корисний подарунок, обновивши матеріальну базу закладу двадцятьма новенькими професійними мольбертами. Цей фонд з дня свого заснування допомагав цьому навчальному закладу. Учні художньої школи з задоволенням беруть участь і перемагають у мистецьких конкурсах, які часто організовує фонд «Джерело Дніпра» в місті і отримують грамоти, нагороди, призи. Це конкурси «Історія Кременчука в подіях та людях», «Я люблю тебе, Кременчук!», «Маю право» та багато інших [8,9,10].  

В листопаді 2009 року школі виповнилося 35 років. Майже щороку протягом цього періоду збільшувалась кількість класів. У 2008-2009 навчальному році також кількість класів була збільшена на два і доведена до тридцяти.

Кількісний склад педагогічного колективу – 17 викладачів, у тому числі 2 сумісника. Контингент учнів досяг 315 чоловік [11]

Із 17-ти працюючих в школі викладачів чотири мають вищу категорію: Родін А.І. – директор, Терещенко В.В. – завуч, Родіна Т.І., Будіна Л.О., вісім – 1 категорію: Дяченко А.Д., Шуляк Т.В., Максименко В.Б. (викладач зі скульптури), Рассоха Н.О., Максименко А.А., Шматко Я.О., Мосієнко І.В., Тєлєгіна Т.В., п’ять – П категорію: Готвянська С.М., Рубанов О.А., Осадчий В.В., Мірошниченко В.О., Ковалевська К.В.   

Керівниками філій  КДХШ на Молодіжному є Максименко Анжеліка Артурівна, на Раківці – Рассоха Наталія Олегівна [11].

Ще у 80 – 90-х рр. художня школа відігравала суттєву роль у культурному житті Кременчука. Тут не лише вчили дітей малювати. Тут зібралися обдаровані майстри, молоді та амбітні. Тут вони створили творче об’єднання «Зелений острів». Перша ж виставка «острів’ян» справила фурор. Кременчужани побачили фантастично гарні та нетипові для того часу роботи. Замість традиційних селянок та матерів-героїнь із мозолястими руками, вони роздивлялися містичні сюжети від Олега Липченка та мліли перед невимовно гарними лілеями від Віктора Мусіяки. Там був ще один майстер – Володимир Дзюбенко з загадковими і дуже гарними роботами на тему «Тібет-Єгипет» [12]. Через деякий час Липченко виїхав до Канади, де живе і працює нині, Віктор Мусіяка вже більше десяти років працює у Парижі, де розраджує своїми роботами французів. Якщо Віктора у рідному Кременчуці і на Україні мало хто знає, то на новій батьківщині художник Мусі (так він підписує свої роботи) був за свою творчість нагороджений срібною медаллю уряду Франції. Він брав участь у виставці, присвяченій 50-річному ювілею Всезагальної Декларації прав людини ООН, яка проходила під крівлею Великої Арки в паризькому районі Ла Дефанс. Її спонсорами були Міністерство культури Франції і дирекція Великої Арки. У цій виставці брали участь 130 художників. Виставлявся Мусіяка і на паризькій авеню Ваграм в галереї Іва Мюньє «Картини XIX – XX століть» [13].    

Нині на школу накотила друга хвиля талантів. Тепер тут викладають художники, роботи яких експонуються по усьому світу – від Китаю до Канади. Це Рубанов і Мосієнко, Шуляк і Готвянська. Це все – майстри. Вони класно вміють вчити. Їхні учні один за одним вступають до найпрестижніших серед професійних художніх закладів – Харківського державного художнього училища, Миргородського технікуму художньої кераміки, Харківської академії мистецтв та дизайну [14].   

Кременчуцька дитяча художня школа постійно бере участь у всеукраїнських, міжнародних, обласних та міжміських виставках – конкурсах дитячої творчості. У 2008-2009 навчальному році у цих виставках-конкурсах приймало участь близько 150 учнів.

У Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Об’єднаймося ж, брати мої» П місце зайняла Шевельова Олена (викладач Дяченко А.Д.). У всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Світ навколо нас» Стовпа Альона (викладач Тєлєгіна Т.В.) зайняла Ш місце. В міському фестивалі-конкурсі «Кременчуцьке розмаїття-2009» перші місця зайняли Колос Кіра (викладач Мосієнко І.В.) та Мелінська Любов (викладач Будіна Л.О.), а Гран-Прі завоювала Безугла Ганна (викладач Терещенко В.В.). Другі місця посіли Романенко Ріта (викладач Рубанов О.А.) та Дунаєвська Єлизавета (викладач Будіна Л.О.). Треті місця зайняли Вознюк Валерія та Сергієва Ганна (викладач Мірошниченко В.О.) і Петрова Ірина (викладач Тєлєгіна Т.В.) [11].

У Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Податки очима дітей» Бончук Маша (викладач Рассоха Н.О.) посіла третє місце. Перші місця у міському конкурсі декоративно-прикладного мистецтва «Цей чарівний світ» зайняли Слєпинін Георгій (викладач Шуляк Т.В.) і Данілєйко Софія (викладач Осадчий В.В.) та Гран-Прі завоювала Рассоха Єлизавета (викладач Рассоха Н.О.) [11].

На початок навчального 2009-2010 року на 4-річному терміні навчання налічувалося 290 учнів, на 6-річному (довузівська підготовка) – 25 учнів.

Кількість випускників на 4-річному терміні навчання склала 52 чоловіка, на 6-річному – 14 чоловік. План прийому на новий навчальний рік – 70 чоловік.

У вищі навчальні заклади I–II рівнів акредитації поступило 3 чоловіка, а III-IV рівнів – 26 чоловік. Відсоток вступу випускників КДХШ коливається від 30 до 50 [11].

Наприкінці 2010 року керівництво дитячої художньої школи підготувало матеріали і подало документи на отримання школою імені нашого земляка, кременчуцького художника 19 ст. Олександра Дмитровича Литовченка, який в 1877 році був прийнятий в товариство «Пересувних художніх виставок» і роботи якого нині знаходяться у Третьяковській галереї. 

29 березня 2011 року Кременчуцькій дитячій художній школі було присвоєно ім’я О.Д. Литовченка (рішення прийнято на сесії Кременчуцької міської ради). 

Скорочення: 

 АВКМР – Архівний відділ Кременчуцької міської ради

КДХШ – Кременчуцька дитяча художня школа

Автор: Селезньова Ірина Геннадіївна 

ЛІТЕРАТУРА

1. Водолін Г. Наші серед кращих // Кременчуцька зоря. – Кременчук, 1990. – № 137. – С. 4.

2. Сіора Ю. Майбутнім митцям – увагу сьогоднішню // Вісник Кременчука. –Кременчук, 1992. – № 11. – С. 4.

3. АВКМР, ф. 25, оп. 1, № 685, арк. 1-5.

 4. Кривич В. Художній школі – 25 // Інформаційний бюлетень. – Кременчук, 1999. – № 83. – С. 7.

5. АВКМР, ф. 25, оп. 1, № 759, арк.. 1-4.

6. Сергієвський О. Колись в підвалі по провулку Ревенко творив художник В.Мусіяка // Набат. – Кременчук, 2008. – № 38. – С. 7.

6. Родін А.І., Терещенко В.В. Річний звіт про роботу КДХШ за 2004-2005 рр. – Архів КДХШ, 4 арк.

7. Бут І. Третій етап міжнародного конкурсу в Новій Зеландії // Вісник Кременчука. – Кременчук, 2008. – № 21. – С. 21.

8. Виставка-конкурс дитячого малюнка «Історія Кременчука в подіях та людях» // Кременчуцька панорама. – Кременчук, 2008. – № 38. – С. 10.

9. Ускова О. Знаряддя для юних митців. До нових шедеврів // Кременчуцька панорама. – Кременчук, 2008. – № 42. – С. 10.

10. Конкурс малюнків «Маю право» // Кременчуцький телеграф. – Кременчук, 2009. – № 49. – С. 11

11. Родін А.І., Терещенко В.В. Річний звіт про роботу КДХШ за 2008-2009 рр. – Архів КДХШ, 4 арк.

12. Обревко Л.М. Що показав «Зелений острів» // Кременчуцька зоря. – Кременчук, 1988. – № 91. – С. 4.

13. Сергієвський О. Колись в підвалі по провулку Ревенко творив художник В.Мусіяка // Набат. – Кременчук, 2008. – № 38. – С. 7.

14. Артеменко Л. 35-річчя Кременчуцької дитячої художньої школи відкладено // Кременчуцький телеграф. – Кременчук, 2009. – № 45. – С. 23.

 

По материалам III региональной научно-практической конференции, посвященной 440 – летию основания города Кременчуга «Кременчугу 440 лет»

Exit mobile version