У 2017 році виповнилося 90 років від часу створення одного із найстаріших зелених об’єктів правобережжя Кременчука – Сад клубу ім. Котлова (Парк культури та відпочинку КВСЗ, нині парку Крюківський).
Весною 1927 року, після спорудження клубу ім. Котлова, який знаходився в саду, що належав до 1917 року протоієрею Федору Архангельському, на розі вулиць Поселянської (після перейменування Академіка Герасимовича) та К. Лібкнехта (сучасної Івана Приходько), крюківські залізничники вирішили створити додаткове місце для проведення . У саду прорізають алеї, влаштовують майданчик, встановлюють лави. У 1937 році була побудована літня читальна зала, новий танцмайданчик, естрада, центральний вхід прикрашений колонами, встановлена гарна огорожа.
У 1938 року проводилася реконструкція саду, яку виділено було 400 тис. крб. Було розбито нові широкі прямі алеї, посипані дрібним цегляним щебенем, встановлено 200 нових зручних лав. На центральній алеї споруджено два фонтани. Біля центрального входу басейн фонтану мав прямокутну форму і прикрашений гіпсовою скульптурою спортивної тематики «Дівчина з веслом»; другий фонтан – з басейном округлої форми та скульптурою «Грибок». Електричне освітлення було влаштовано на кшталт освітлення київського Хрещатика; сплановано клумби, посаджено до 3 тисяч дерев та кущів, збудовано літній критий театр.
Під час німецької окупації 1941-1943 років майже все було знищено. Дерев’яні насадження використовувалися для опалення. На території парку німецькі солдати здійснювали поховання своїх загиблих та померлих. Під час відступу порох із могил викопали і забрали з собою. Залишені могильні ями повторно використовувалися для поховань, але вже радянських воїнів. Так, 18 листопада 1943 року там був похований старший лейтенант Базієв І.М., 17 лютого 1944 року – майор медичної служби Ксьондзов Є.М., а також підпільники Чорнобаба Д.С., Третяк, Кравченко.
Після війни, вже в 1946 році, під час недільників на території парку, яка на той час була майже голою місцевістю, праворуч від центрального входу з’явилися нові деревонасадження.
У березні 1949 року було затверджено проект перепланування парку, розроблений Харківським обласним проектним бюро. Згідно з ним, за розпорядженням голови Крюківської райради депутатів трудящих, у квітні 1950 року могили були перенесені на Крюківський цвинтар. Особливо активні роботи з реконструкції парку проводились у п’ятдесяті роки ХХ ст.
Скільки праці, кохання, ентузіазму вклали заводчани у розвиток свого парку! Так, в один із недільників було висаджено понад сто дерев. Було споруджено капітальний паркан із парадним оформленням головного входу, на арці якого красувалася вивіска «Парк культури та відпочинку КВБЗ». Уздовж центральної алеї встановили пам’ятники Леніну та Сталіну у стилі та відповідно до вимог того часу. Пізніше залишилася лише скульптура Леніна, яку перемістили початку алеї. Далі по осі відновили фонтани, влаштували прямокутні клумби. На останніх висаджували канни, петунію, айстри.
На фонтані із прямокутним басейном проводили заміну гіпсових скульптур. У 1950-х років це була скульптура хлопчика, який тримав вертикально велику рибу. З боків басейн прикрашали білі вазони з квітами, аналогічні стояли на перехресті всіх алей. У шістдесяті роки ХХ століття скульптуру знову поміняли – на двох хлопчиків, які грали водяними струменями. Центральну алею перпендикулярно перетинали дві бічні. Усі вони були обсаджені стриженою живоплотом. У нішах – “кишенях” встановили садові дивани для відпочинку.
Замикав перспективу центральної алеї літній кінотеатр, збудований у 1957 році. Перед ним встановили скульптурну групу “Дружба народів”.
50-60-ті роки ХХ ст. – Час розквіту парку. Сюди приходили сім’ями на свята та у вихідні дні. Діти ласували морозивом, солодкою ватою, які купували їм дорослі у буфеті, що знаходився праворуч від центрального входу. Тут фотограф в інвалідному візку пропонував «увічнити мить», і мало хто відмовлявся від такої послуги. Розважалися на атракціонах:
- «Карусель»,
- колесо огляду «Зірочка»,
- гойдалки «Човники»,
- «Літаки»
Все це знаходилося у зоні активного відпочинку, яка знаходилася ліворуч від центральної алеї. Тут же був танцмайданчик із раковиною для оркестру, де веселилася молодь.
У правій частині парку була зона тихого відпочинку. Тут збудували літній читальний павільйон та майданчик «Шахмати».
З боку вул. Котлова була оранжерея, де вирощували квіткову розсаду для клумб. Наприкінці парку був ставок, вода з якого використовували для поливу. Згодом він замулився і був засипаний. Ще до кінця 70-х років територію парку прикрашали гіпсові скульптури «Робітник», «Щасливе дитинство» та ін.
З 80-х років силами заводчан велася реконструкція парку, яка завершилася 1983 року. Було викорчовано майже всі кущі, знято скульптури, фонтани оновлені в «індустріальному» стилі. Але активне життя парку поступово згасло. У важкі дев’яності роки було демонтовано всі атракціони. З того часу парк перетворився на суцільну тиху зону.
У зрілому дерево представлені тополя біла, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, береза повисла, горобина звичайна, робинія звичайна, ялина колюча форми «Сиза», «Срібляста», «Блакитна», «Блакитна».
Серед кущів:
- плашкова форзиція,
- спірея Вангутта,
- бузок звичайний,
- чубушник звичайний,
- бірючина звичайна.
Це дуже миле та затишне місце захопили численні представники орнітофауни:
- синиці велика та блакитна,
- горіхвістки звичайна і чорна,
- дрозди,
- повзень,
- дятли малий, середній, сирійський,
- граки, ворони та ін.
Парк має величезне оздоровче, санітарно-гігієнічне, естетичне значення для центральної історичної частини Крюкова та, безумовно, історичне значення для Кременчука загалом.
З 2011 року (рішення № 706 виконкому Кременчуцької міської ради від 19.08.2011 року) Парк площею 4,9 га перебував на утриманні КП «Благоустрій Кременчука» (до цього був відомчим парком культури та відпочинку Крюківського вагонобудівного заводу). Працівниками комунального підприємства було зроблено численні насадження сосни звичайної, ялини звичайної, берези повислої, самшиту вічнозеленого, ялівців різних видів та сортів.
Згідно з рішенням IV позачергової сесії міської ради VII скликання від 16.02.2016 р. «Про перейменування вулиць Кременчука» змінено назву парку – тепер він називається «Крюківський». Рішенням ХІІІ сесії міської ради VII скликання від 30.08.2016 р. Створено комунальну установу культури та відпочинку «Парк Крюківський», що об’єднує парк Крюківський, сквер Небесної Сотні, парк «Юність».
Інформація з книги вчених Кременчуцького краєзнавчого музею Музиченко Н.В., Соколова І.М. Смарагдовий одяг Кременчука: історія міста у парках та скверах. / Під наук. ред. О.М.Байрак – Кременчук ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. – 192 с., 220 іл.