У 1842 році була заснована одна з найбільших тютюнових фабрик С.Б.Дурунча (засновник Семен Дурунча, фабрикант, купець першої гільдії). І перебувала вона саме в Кременчуці, на Біржовий вулиці ( нинi Вул. Юрія Кондратюка), що підтверджують кілька джерел. Річний оборот тютюнової фабрики в Кременчуці становив 400 тис. Рублів. Пізніше з’являються фабрики в інших містах і навіть за межами Росії.
Відомо, що були склади і причали в Миколаєві та Одесі. Фірмові магазини в столицях Європи, наприклад в Парижі, і Берліні. Відомо також про фабриках Дурунча в Києві, Вільнюсі, Мелітополі.
Зі спогадів Анни Дурунча, будинок Дурунчей знаходився в центрі міста Кременчук, відомо, що навпроти будинку в XX столітті розташовувалося фотоательє, відоме на весь місто. Останній власник фабрики – Ілля Дурунча, був відомий як веселий і добрий чоловік, дбайливий господар і опікун своїх робочих, це підтверджує той факт, що в період большевицьких погромів, самі робітники захистили будинок Дурунчей, зберігши майно.
Мав місце і такий випадок, коли Ілля Дурунча дізнався, що одружується один з його прикажчиків, він купив йому в подарунок будинок, обставив його і дав ще грошей на весілля. Також важливо помітити, що в роду у Дурунча були георгіївські кавалери – почесні громадяни Кременчука дореволюційної епохи.
Стаття написана за інформацією від Валерія Хлебутіна. (Бабуся Валерія в дівоцтві Ганна Дурунча)