Училище засновано було в 1873 році і було першим середнім навчальним закладом в місті Кременчуці. Його відкриття стало можливим тільки завдяки благодійності. Купець Смирнов заповів місту Кременчуку 35 тис. Рублів для поширення освіти. З цієї суми міська дума витратила 15 тис. На придбання ділянки землі на Малій Міщанській вулиці, а на решту було заборонено проект проект спеціального навчального будівлі і службових будівель. Автор проекту – цивільний інженер І.Брусніцкій, керував будівництвом на місці міський архітектор А. Несвітскій. Робота завершилася в 1878 році. Це було одне з кращих будівель Київського навчального округу. Завдяки училищу Мала Міщанська вулиця отримує назву – Училищная.
Училище давало практичне освіту. Студенти, які закінчили його могли надходити тільки в вищих технічних навчальних закладів. Загальна освіта в реальному училищі закінчувалося в четвертому класі, з п’ятого – починалося спеціалізація за двома відділенням – основному і комерційному. Після завершення основного шестирічного курсу, учні сьомого додаткового класу розподілялися за трьома відділенням: загальному, механічної і хімічної. Із загальної відділення випускники вступали в технічні інститути, а з технічних відділень виходили техніки другого розряду.
Містилося училище за рахунок плати за навчання, дотацій від міської думи (10 тис. Рублів) і повітового земства (більше 5 тис. Рублів на рік) і державного бюджету (понад 30 тис. Рублів на рік).
В кінці 19 століття в училище знаходилося близько 300 вихованців, очолював училище статський радник І. Дзюблевскій-Дзюбенко. Почесним попечителем, як правило, був міський голова.
У Кременчуцькому Олександрівському реальному училищі в 1908-1914 рр. навчався майбутній відомий український письменник, один з основоположників української радянської прози А. Головко (1897-1973). У 1914 році за участь у нелегальному літературному гуртку А. Головко був виключений з училища. У Кременчуці в 1919 році видається один з перших збірок його віршів «Самоцвіти». Про це розповідає меморіальна дошка, встановлена на будівлі в 1978 році.
У 1930 році в колишньому реальному училищі відкрився інститут соціального виховання (пізніше вчительський). Напередодні війни в ньому навчалося близько 1000 студентів. Працювало понад 50 викладачів, в тому числі 2 професори та 2 доцента. Навчання здійснювалося на кількох факультетах: філологічному (українська та російська мова і література), французької, англійської мов, фізико-математичному. В інституті діяли кафедри основ марксизму-ленінізму, фізики, математики, педагогіки, французького, німецького, англійського, російського, української мови та літератури. наукова бібліотека налічувала понад 65 тис. книг. незадовго до війни було побудовано поруч з інститутом – гуртожиток. У 1934-1935 рр. в інституті на факультеті української мови та літератури навчався В. Сухомлинський (1918-1970) – український педагог, член-кореспондент АПН СРСР, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Відступаючі фашисти спалили будівлю і відродити інститут після війни не вдалося. У обгорілої коробці розташовувалася гудзикова фабрика, а після відновлення будівлі – з 1961 року Кременчуцьке ордена Дружби народів льотне училище цивільної авіації (нині льотний коледж), в якому готують пілотів і техніків для вертольотів цивільної авіації.
У 1988 році поруч зі старим будинком був побудований новий навчальний корпус. Але для його будівництва довелося знести єдиний вцілілий на вулиці дореволюційний особняк – будинок князя Серебрянського.
За матеріалами книги «Вулицями старого Кременчука»
Автори: А. Лушакова і Л. Евселевскій
Довідкова книжка по Полтавській губернії на 1908 рік Кременчук
Олександрівське Кременчуцьке реальне училище (Училищ. Вул. Місто. Д.).
Директор ст. сов. Вас. Микол. Кузнецький (зд. Вчив.),
і. о. інспектора ст. сов. Семен Семен. Галятовський (зд. Вчив.),
законоуч. прот. Алекс. Клепачевський і Мих. Афанасьєв,
вчителя:
історії та географії ст. сов. Митр. Ів. Павловський (Елисавет. Пер. З. Д.),
комерц. наук ст. сов. Олександр Клавдіїв. Насонов (Доктор. Вул. Д. Костенка),
математ. ст. сов. Петро Микол. Пантелеймонов та кол. ас. Степан А. Немолодишев,
природознавства н. ч. Петро Ів. Гавсевіч (Кагамлик. Д. Вінікова),
рос. яз. і словесності Пав. Нік. Молдавський і кол. сов. Ант. Констант. Миколаїв,
історії надвоє. сов. Герм. Віктор. Бабинський,
і. д. вчить. франц. яз. Мих. Мих. Волков (Херсонська. У. Д. Блоха),
німець. яз. (Вакансія) і Алек. Мих. Зоргенфрей (Петровськ. У. Д. Меркулова),
співу Мих. Ів. Старухін (зд. Уч-ща), рис. і чістоп. ст. сов. Алекс. Ів. Горлов (Штабний у. Д. Подкановой),
приготує. кл. кол. ас. Дмитр. Яковлєв. Бонч-Бруєвич (Доктор. У. З. Д.),
помощ. клас. настав. кол. ас. Пав. Констант. Теплоухов і кол. ас. Олексій Алексєєв. Коротіцкій, він же вчить. гімнастики,
лікар ст. сов. Петро Микол. Дохневскій,
пісьмоводіт. уч-ща тит. сов. Гріг. Петро. Омельченко (зд. Уч-ща).