Світові судді обиралися повітовими земськими зборами на 3 роки. Серед них зустрічаємо імена осіб, добре відомих у нашому місті своєю громадською та благодійною діяльністю: повітового ватажка дворянства О. Диздерєва, засновника знаменитого дендрологічного парку В. Устимовича, голови повітової земської управи Д. Милорадовича, колишнього члена державної Думи, власника прекрасної усадьби в селі Манжелея В. Остроградського, графа Капніста.
У Будинку світових суддів після революції розмістилися профспілкові організації та називався він Будинком Союзів. У 1938 році будівля передається кременчуцьким дітлахам. Тут було влаштовано Будинок піонерів та школярів, у якому обладнали актову залу на 200 місць, затишне фойє, читальний зал, кімнати для відпочинку, для Жовтень, настільних ігор, фотолабораторію, шахово-шашковий та фізкультурний зали.
Будинок знаходився на розі вулиць Пушкіна (нині 29 вересня) та Бутиріна (нині Мазепи). Будівлю знищено під час Другої світової війни.
Література:
- “Вулицями старого Кременчука” О.М. Лушакова, Л.І. Євселевський 2001 рік.