(до 80-річчя відкриття відбудованого залізничного вокзалу)
Історія залізниці в Кременчуці бере початок у 1860 році, коли ухвалили рішення про будівництво шляху з Харкова до Чорного моря. Місто вже тоді було важливим торговельним центром – з 1754 року тут діяла велика митниця, через яку йшли іноземні товари, про що свідчать митні пломби у фондах музею.
У 1870 році Кременчук увійшов до системи залізничних сполучень імперії. Вокзал став гордістю міста — однією з найгарніших споруд Харківсько-Миколаївської залізниці – і залишався таким понад 70 років.
У 1943 році під час війни вокзал був повністю зруйнований. Його відбудували господарським способом, тобто за кошти міста, буквально цеглина за цеглиною. На недільниках (оскільки тоді працювали 6 днів на тиждень) або після робочого дня кременчужани знаходили у руїнах цілу цеглу, очищали її й за кілька кварталів приносили на привокзальну площу. Прозвучав лозунг – кожен дорослий і старшокласник повинні знайти не менше 100 цеглин! Як правило, приносили й більше. Один із днів став рекордним — 35 тисяч цеглин! Ось так наші земляки день за днем витягли з руїн, очистили і склали в акуратні стоси 1 мільйон цеглин.
У 1944 році відновили першу чергу залізничного вузла, а в 1945-му із старої цегли, на старому фундаменті почали зводити нову будівлю вокзалу.
6 листопада 1946 року відбулося урочисте відкриття вокзалу. Оновлена будівля вокзалу повторювала план і розміри довоєнного, але оздоблення фасадів та внутрішнє планування істотно змінилися. І помчали рейками поїзди, неодмінно зупиняючись на вокзалі «Кременчук».
…27 червня 2022 року вокзал постраждав від потужної вибухової хвилі та уламків внаслідок влучання у ТЦ «Амстор» надзвукової проти корабельної ракети Х-22, яку випустили російські окупанти з бомбардувальника. У будівлі вокзалу було вибито два величезні вітражні вікна та 15 вікон меншого розміру, сталися й інші пошкодження. Втім, «залізне серце» міста не зупинилося ні на день!
Вокзал «Кременчук» — це велика станція Полтавської дирекції Південної залізниці, важливий транспортний вузол. Через станцію курсують поїзди далекого сполучення, що з’єднують Кременчук із Києвом, Харковом, Мукачевом, Одесою та іншими містами України, а також приміські дизель-поїзди (на Полтаву, Ромодан, Знам’янку).
Кременчуцький вокзал залишається не просто транспортним вузлом — це один із символів міста, знак його витривалості, сили і здатності рухатися вперед попри всі історичні повороти.
З днем відродження, наш вокзал! Вітаємо із цим святом усіх, хто причетний до залізничної інфраструктури! Разом переможемо!
Автор: Олена Коваленко – Ст. науковий співробітник краєзнавчого музею
TRX / USDT (TRC20)
