Студентський парк, Центральний вхід, 1970-ті роки - Книга - Музиченко Н.В., Соколова І.М. «Смарагдовий одяг Кременчука: історія міста в парках та скверах.»
За радянських часів було дуже модним увічнення ювілейних дат. Так сталося і з закладенням парку, який отримав назву «Комсомольський». У квітні 1970 року, до 100-річчя з дня народження Леніна, «вождя світового пролетаріату», три тисячі першокласників Кременчука зробили перші насадження дерев на піщаному пустирі в районі першого Занасипу. Логічним було продовження зеленої зони вздовж лівого берега Дніпра, яка мала стати третьою чергою Придніпровського парку. Але, на жаль, із посаджених першокласниками тополь пірамідальних, верб білих, робіній звичайних, беріз повислих без поливу вижила лише третина.
Чотири роки потому за ініціативою і рішенням міськкому комсомолу м. Кременчука знову почалося розпланування парку, і треба було встигнути до чергової ювілейної дати, 60-річчя ВЛКСМ (Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді), яку мали святкувати в 1978 році. Підготовчі роботи території, завезення 33 тис. куб. м родючого грунту були проведені в грудні 1974 року на площі 20 га. Згідно з рішенням № 429 виконкому міської Ради депутатів трудящих від 09.07.1975 р., чергове закладення парку відбулась восени 1975 року. Директором будівництва парку з правом вирішувати всі питання з промисловими підприємствами та організаціями міста був призначений Забродський А. Загальний обсяг озеленювальних робіт передбачався на площі 30 га з розподілом освоєння території по 10 га протягом 1976-1978 років.

Наближався черговий ювілей — 60 років жовтневої революції, і рішенням № 173 виконкому міської Ради депутатів трудящих від 24.03.1976 р. терміни закінчення будівництва парку скорочувались на два роки. Основні види робіт мали бути виконані до знаменної дати. Будували об’єкт «всім миром» – більше 150 підприємств, установ і організацій міста брали в цьому участь. Але в означені нові терміни все ж таки не вкладалися. Для контролю будівництва рішенням виконкому міської Ради депутатів трудящих був створений спеціальний штаб по будівництву Комсомольського парку, який очолив голова міськвиконкому Матвієнко В.В. Але чи контролювали не дуже строго, чи втомилися будувати на ентузіазмі, та роботи все ж таки затяглися. Станом на 13.01.1977 р. підприємствами і громадськістю міста були виконані важливі роботи щодо подальшого розпланування парку: завезено 160 тис. куб. м рослинного грунту при завданні 350 тис. куб. м, посаджено 9 тис. дерев різних порід, 21 тис. троянд, 850 кв. м багаторічних квітів, укладено 950 погонних метрів технічного водогону, влаштовано озеро з площею водного дзеркала 30000 кв. м, благоустроєні 2000 кв. м схилу дороги, збудовані побутові приміщення тощо. Облаштуванням озера займався колектив підприємства «Кременчукнерудбудматеріали».

На спорудженні парку особливо активно працювали навесні під час суботників. Так, 22 квітня 1977 року, в день комуністичного суботника, у будівництві Комсомольського парку взяли участь представники всіх поколінь — 1350 кременчужан. Цього дня було завезено 29600 кубометрів грунту, висаджено 950 дерев, 4,5 тис. чагарників, впорядковано 7 га території та 500 погонних метрів прогулянкових доріжок, закладено 2 га квітників. До ювілейної дати була закладена Алея поколінь, де взяли участь ветерани партії і комсомолу, учасники революції, комсомольські активісти. Ветерани комуністичної партії м. Кременчука посадили по два клени цукристих, всього 120 дерев. Свій вклад внесли і молоді будівельники дільниці газопроводу «Оренбург — Західний кордон СРСР» з Німецької Демократичної Республіки, які завезли до парку 450 куб. м чорнозему. Вони також заклали Алею дружби в травні 1977 року і встановили пам’ятний знак. Ці дві пам’ятні алеї — Ветеранів і Дружби — були паралельними і виходили перпендикулярно до центральної алеї. В 1978 році в парку з’явилась ще одна пам’ятна алея — на честь 60-ї річниці створення ВЛКСМ. Комсомольцями Кременчука було висаджено 60 гіркокаштанів звичайних. Алея була розташована паралельно алеї Дружби і також перпендикулярно вела до центральної.

Станом на 1 червня 1979 року основні роботи в Комсомольському парку були виконані: висаджено 12,8 тис. шт. дерев, 20 тис. шт. кущів. Встановлено камінь про закладку парку із замурованою гільзою, в яку вклали звернення до комсомольців 2000 року із закликом створювати нові парки. Центральний вхід до парку прикрашала стела з назвою, виготовлена виробничим об’єднанням «Кременчукзалізобетон». Ремонтно-будівельною дільницею зеленого будівництва було замовлено проектно-кошторисну документацію на парк 3-ї черги площею 60 га. В парку безпосередньо зелені насадження займали площу 48 га, озеро — 3,9 га, решта площі припадала на дороги, алеї. Були споруджені спортивні майданчики: гандбольний, волейбольний, баскетбольний. Алеї, дороги відсипали гравієм.
Видовий склад дендрофлори парку, за даними інвентаризації на 1986 рік, виявився наступним: робінія звичайна, тополі канадська і пірамідальна, верба вавілонська, в’яз граболистий, черемха звичайна, береза повисла, вишня звичайна, клен гостролистий, айлант найвищий, горобина звичайна, катальпа бігнонієвидна, липа серцелиста, гіркокаштан звичайний, горіх волоський, абрикос звичайний, яблуня лісова, ясен звичайний, ялина звичайна, сосна звичайна, маслинка вузьколиста, бузина чорна, шипшина багатоквіткова, жимолость татарська, бузок звичайний, спірея Вангутта, ліщина звичайна, вишня повстиста, форзиція плакуча, тамарикс чотиритичинковий, яловець козачий, туя західна. Кількість дерев — 9297 шт., кущів — 2571 шт., серед них 75 корінців троянд, газонів — 30073 кв. м, живоплоту — 719,2 пог. м.
Після розпаду СРСР, в складні 90-і роки ХХ ст., парк, на жаль, запустів: розтягли на брухт пам’ятний знак, встановлений свого часу німецькими будівельниками, поменшало дерев і кущів як у кількісному, так і у видовому складі. З 2004 року в Кременчуці почалася хвиля «паркознищення», коли 326 дерев парку МЮД пустили під сокиру, щоб звільнити місце для будівництва супермаркету «Амстор». В 2007 році дійшла черга і до Комсомольського парку, де знесли 50 дерев для вивільнення місця під будівництво торгово-адміністративного центру і стільки ж для спортивно-оздоровчого корпусу. На території парку неподалік соснових насаджень облаштоване самовільне собаче кладовище, яке розрослось до суттєвих розмірів. На деяких «могилах» господарі встановили навіть плити з габро.
Сьогодні площа парку складає 39,38 га і знаходиться на території Крюківського району на утриманні КП «Благоустрій Кременчука». Під час проведення «Дня довкілля» в 2011 році на території парку були висаджені дерева і кущі, а також облаштовані місця відпочинку з установленням лав. В день «Зеленої толоки» навесні 2012 року відбулися чергові насадження дерев та кущів.
В 2016 році назву «Комсомольський» змінено на «Студентський».
Парк мав і має важливе водоохоронне і оздоровче значення. Задуманий як парк культури з організованим відпочинком він, як не сумно, не відбувся. Це прекрасний зелений куточок на першому Занасипу, схожий більше на лісопарк, де можна відпочити на лоні природи, покупатись в озері. І як добре, що свого часу його створили на голих пісках наші попередники, маючи віру в те, що прийдешні покоління будуть підтримувати естафету по створенню нових парків. То ж виправдаймо цю віру, збережімо хоча б те, що вже було створено до нас!
Інформація з книги вчених Кременчуцького краєзнавчого музею Музиченко Н.В., Соколова І.М. «Смарагдовий одяг Кременчука: історія міста в парках та скверах.» / Під наук. ред. О.М.Байрак – Кременчук ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. – 192 с., 220 іл.