» » История предприятий и организаций Кременчуга

История КВСЗ в истории Украины
Автори:
Олефіренко Світлана Василівна - старший викладач кафедри філології та видавничої справи Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Мур Олександра Володимирівна - студентка 2 курсу Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Залізничний транспорт є головним складовим елементом єдиного транспортного комплексу України, на долю якого випадає значна частка загального обсягу вантажних перевезень усіх видів транспорту. Саме інфраструктура залізничного транспорту охоплює усі стратегічно та економічно важливі регіони України й гармонійно вписується в систему міжнародних транспортних коридорів.

Вигідне геополітичне положення України, розташованої на перехресті торговельних шляхів між Європою і Азією, повинно сприяти розвитку України як транзитної держави. За оцінками британського інституту Рендел Україна має найвищий в Європі показник транзитності 3,11. Територією України проходять 4 із десяти Критських міжнародних транспортних коридорів, три з яких – залізничні [1, c.13].

Водная милиция города Кременчуга

Впервые такие правоохранительные структуры как речная милиция были созданы в конце 19 века как специальный орган для охраны общественного порядка на водных просторах Санкт-Петербурга.

После Октябрьской революции, 25 июля 1918 года был издан декрет Народных Комиссаров «О создании водной милиции» поэтому эту дату и принято считать днем ее создания. В связи с декретом Народных комиссаров от 03.04.1919 года вся милиция переходит на государственное финансирование.

Послевоенное восстановление Кременчугской промышленности.

Автор: Качко Ю.С.

Кременчуг является крупным промышленным городом Украины. Вся нынешняя индустрия города создавалась и развивалась на протяжении многих десятилетий. И вот хотелось бы вспомнить один из последних переломных этапов в истории города Кременчуга – период Великой Отечественной войны. Нет района, города, либо поселка в нашей стране, которых не коснулась тяжёлая рука войны. Нелегко было и у нас, в Кременчуге, когда созданные непосильным трудом заводы и фабрики были разрушены. Когда сотни людей остались без работы, а страна без производства.

Кременчуцький міський лазарет. Початок.

Автор: Соколова Ірина Михайлівна

У середині ХІХ ст. непривабливу Скатну (Винну) площу міста Кременчук, розташовану на березі Дніпра біля пароплавних пристаней, прикрасив комплекс будівель, призначених для інспектора резервної кавалерії і військових поселень та його штабу. На цей час в Україні існувало близько 20 військових поселень, які були розташовані на Слобожанщині (Чугуєв, Бєлгород), у Херсонській губернії (Олександрія, Вознесенськ, Єлісаветград), на Київщині, Поділлі і в місті Умань [1]. Вірогідно, завдяки центральному положенню міста Кременчук відносно військових поселень в Україні та мобільному пересуванню через зручну дніпровську переправу, саме його було вибрано для розташування Головного штабу інспектора резервної кавалерії та військових поселень, які після військової реформи 1836 року були підпорядковані створеному у військовому міністерстві Департаменту військових поселень [1].

Кременчугская табачная фабрика Дурунча.

В 1842 году была основана одна из крупнейших табачных фабрик С.Б.Дурунча (основатель Семен Дурунча, фабрикант, купец первой гильдии) в России. И находилась она именно в Кременчуге, на Биржевой улице, что подтверждают несколько источников. Годовой оборот табачной фабрики в Кременчуге составлял 400 тыс. рублей. Позже появляются фабрики в других городах и даже за пределами России.

Сторінки з історії кременчуцької дитячої художньої школи

Автор: Селезньова Ірина Геннадіївна 

У вересні 1971 року в Кременчуці при Палаці культури заводу шляхових машин була відкрита дитяча студія образотворчого мистецтва. Її організаторами були Серафим Захарович і Ніна Григорівна Кузнєцови. В студії образотворчого мистецтва навчалися в основному діти працівників заводу шляхових машин. Навчання було безкоштовним і студія утримувалася за рахунок підприємства. Викладачами були Кузнєцов С.З. і Хомов М.М. Студія займала в Палаці лише одну кімнату. Протягом 3-х років вона розширилася за кількістю учнів, але не розширилася за площею. Більше 100 дітей в дві зміни щодня приходили до студії. 

Постало питання організації повноцінної дитячої художньої школи в місті. 

Історія вищого професійного училища №7 м.Кременчук

Автор: Близнюк Ганна Олександрівна

За останні десятиріччя розвиток системи профтехосвіти набрав актуальності як у Європі, так і ряді країн світу. Це пов’язано з тим, що зросла потреба у кваліфікованих робітниках для сучасних виробництв із складним високотехнологічним обладнанням.

Існуюче в Україні законодавство про професійно-технічну освіту базується на Конституції України. Складається воно з Закону України «Про професійно-технічну освіту», Закону «Про освіту» та ряду нормативно-правових актів. Законодавство передбачає організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи профтехосвіти, створення умов для забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках. Законодавство про профтехосвіту обов’язкове для застосування на території нашої країни. Всі професійно-технічні заклади підпорядковуються Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України [1].

Із історії «Садового закладу К.І.Бер у Кременчуці»

Автор: Музиченко Наталія Валентинівна

 Кременчуцька земля славилася у минулі часи садівництвом. У 2009 році виповнилося 150 років з часу заснування першого садового закладу м. Кременчука – «Садовое заведеніе К.И. Беръ въ Кременчуге». На момент написання статті, присвяченій цій даті, серед нез’ясованих питань був і таємничий зв’язок Карла Бера із фундатором садового закладу – Карлом Раммом. В пам’ятних книжках і адрес – календарях Полтавської губернії за 1900, 1901, 1903, 1906, 1910 роки вказувалась адреса садового закладу К.Бера, абонентський номер телефону, і ці самі дані подавалися на ім’я Рамма. На фірмових бланках садового закладу  була примітка «бывшее К. Рамма» [1]. За давністю подій, через відсутність матеріалів у місцевих архівах дуже важко встановити істину. Але, працюючи далі над цією темою, збираючи інформацію буквально по крихтах, вдалось  прояснити наступне.

Кременчугский колесный завод: История развития.

Автор: Шаблий Александр Петрович

История промышленного Кременчуга тесно связана с развитием его ведущей отрасли - машиностроения. Еще в годы первых пятилеток в бурные 20 - 30-е годы прошлого века, город возрождает свой мощный потенциал и превращается в мощный индустриальный центр не только Советской Украины, но и всего СССР. Разрушенный в результате фашистской оккупации в 1941 - 1943 годах Кременчуг возникает из пепла и налаживает мирную жизнь. Возрождается его инфраструктура, восстанавливают выпуск продукции предприятия.

К истории заводов «Лильпоп, рау и Левенштейн» в Кременчуге

Автор: Евселевский Лев Исакович

В годы Первой мировой войны акционерное промышленное общество механических заводов «Лильпоп, Рау и Левенштейн», выполнявшее заказы военного ведомства, из Варшавы было эвакуировано в город Кременчуг Полтавской губернии. В Полтавском областном государственном архиве (ПОГА) в фонде 951 хранятся документы общества. Они дают возможность проследить судьбу завода и его коллектива в военное время.

Акционерному обществу принадлежали два завода – механический и вагоностроительный, находившиеся в городе. Варшаве и деревне Чисте Варшавского уезда. По справке старшего фабричного инспектора от 17 сентября 1913 г., производительность обоих заводов определялась в 2 миллиона 900 тысяч рублей. Заводы находились в удовлетворительном состоянии [1]. 

Страница 1 из 3 1 2 3  »