» История Кременчуга

Печатка і особистий підпис К.І. Бера
Автор: Музиченко Наталія Валентинівна

Кременчуцька земля славилася у минулі часи садівництвом. У 2014 році виповнюється 155 років від заснування першого садового закладу в м. Кременчуці,  відомого широкому загалу, як «Садовое заведеніе К.И. Беръ въ Кременчуге». За давністю подій, через відсутність матеріалів у місцевих архівах дуже важко простежити історію створення і розвитку садового господарства. Але, працюючи над цією темою, збираючи інформацію буквально по крихтах, вдалось  прояснити наступне.

Визит в Кременчуг Н.С.Хрущева на открытие Кременчугской ГЭС

Автори: Гожа Олена Вікторівна, Душенко Альона Олександрівна

За багатовіковий період існування Кременчук входив до складу багатьох країн. Відслідковується певна тенденція щодо візитів високопосадовців до славетного міста на березі Дніпра – Кременчука. Свого часу тут були  гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави на Лівобережній Україні (1663-1668) Іван Брюховецький, імператриця Російської імперії Катерина ІІ, російські імператори Олександр І і Микола ІІ, Генеральний секретар ЦК РКП(б) Й. В. Сталін, Перший секретар КПРС М. С. Хрущов.

Пам’ятки Черняхівської культури м. Кременчука

Автор: Кракало І.В.

Черняхівська археологічна культура – одне з найбільших соціально-економічних утворень першої половини І тис. н.е. Південно-Східної Європи. Її територія охоплює лісостепову та степову зони сучасної України, Молдавію, Подунав’я, Трансильванію, Польщу. Носії черняхівської культури активно заселяли Полтавщину, однак чи не найбільше пам’яток – не менше 33 – розміщено на Кременчуччині. Короткому висвітленню пам’яток черняхівської культури м. Кременчука та приміської зони присвячена дана робота, створена за матеріалами Наукового архіву Інституту Археології НАН України, досліджень науковців Кременчуцького краєзнавчого музею та місцевих краєзнавців.

Забутий гончарний «КУЩ» ХІХ – першої половини XX столiття

Про гончарний промисел Кременчуччини в науковій літературі можна віднайти лише окремі згадки. Причин цьому досить багато і перераховувати їх немає потреби. Зауважимо лише, що однією з головних була та, що розташований західніше Кременчука (історична Кременчуччина [1, с. 249], упродовж 1920-30-х років входила до кременчуцьких адміністративних структур [7, с. 18, 409, 418, 434-435]) потужний гончарський мікрорегіон, у ХІХ – на початку ХХ століття адміністративно належав до Херсонської губернії. Від 1939 року й до сьогодні – Кіровоградської та Черкаської областей. Тому дослідники гончарства Полтавщини його оминали. Для дослідників сусідніх адміністративних одиниць він мав периферійний характер. Відповідно, цей «кущ» (за термінологією 1920-х років) гончарних осередків донині мало досліджений. Про гончарів самого Кременчука взагалі відомо мало. Хоча вони, безсумнівно були. Зокрема, відомо, що на початку ХІХ століття в місті гончарували євреї – п’ять кахольників і горшечник [6].

Становление Земской медицины в Кременчугском уезде (1865-1885)

В 1864 году царское правительство начало реформу местного самоуправления, которая предусматривала создание земских учреждений в губерниях и уездах. На них возлагалась задача заботиться о здоровье населения. Актуальность данного исследования обусловлена, прежде всего, потребностью научного осмысления роли земств в развитии медицины; важности изучения механизма сосуществования земств с правительственными учреждениями в процессе удовлетворения местных потребностей.

Цель названной статьи заключается в изучении вопроса становления и развития земской медицины в Кременчугском уезде Полтавской губернии, начиная со второй половины 60-х до середины 80-х годов XIX века.

Наводнения в Кременчуге в первой половине XIX века

Авторы: Гнидаш Инна Алимовна, Рой Ирина Александровна

Жизнедеятельность Кременчуга всегда была тесно связана с крупнейшим водным массивом Полтавской губернии - Днепром. В разные годы река поднималась в своем уровне и разливалась на прилегающие территории, что наносило немалых ущерб городскому хозяйству и хозяйству кременчужан. Актуальность темы заключается в недостаточной проработке учеными и историками и освещении в краеведческой литературе проблематике наводнений первой половины XIX века.

Объектом исследования является «Записки Императорского Русского географического общества» и «Записки Полтавской губернии», изданные 1848-1852 гг на основе географического описания территории и фауны, размещенного по категориям в алфавитном порядке.

Предметом исследования стал Кременчуг в период наводнений.

Воспитанники Кременчугского Александровского реального училища - Офицеры Первой мировой войны.

Автор: Саранча Виктор Иванович

В 2013 году исполнилось 140 лет со времени основания старейшего среднего учебного заведения Кременчуга - Александровского реального училища. В безжалостном горниле Великой Отечественной войны было уничтожено большинство дореволюционных архитектурных сооружений, которые украшали Кременчуг. Полностью были разрушены и не поднялись из руин Успенский собор, здания Екатерининского театра, Городской Думы, Собрание мировых судей, народной Пушкинской аудитории и т.д.. В этом смысле Александровском реальном училищу повезло - его изображение можно видеть не только на дореволюционных открытках. На углу улиц Гоголя и Коцюбинского (бывший училищный) в его корпусах, восстановленных после войны, с 1961 расположилось Кременчугское летное училище (ныне - колледж). 

Культурне життя провінційного міста Кременчук (кінець ΧΙΧ – початок ΧΧ ст.)

Автор: Кобзар Валентин Володимирович

Як відомо з багатьох джерел [1], [2], [3], Кременчук кінця ΧΙΧ – поч. ΧΧ ст. був доволі значним транспортним, промисловим та фінансовим центром у межах Малоросії та й Росії в цілому. Чисельність населення в ньому за цей період становила 63 тис. (за переписом 1897 р.) та ≈ 100 тис. мешканців (на 1917 р.). У місті діяли телеграф (з 1855 р.), телефон (з 1892 р.), електростанція та електричний трамвай (з 1899 р.). Місто було центром борошномельної та тютюнової промисловості, тут працювали декілька тартаків. З 1900 р. запрацювали Крюківські головні вагоноремонтні майстерні (чисельність працівників ≈ 400 чол.). З часу запровадження в місті залізничного сполучення (з 1869 р.), будівництва Крюківського залізничного мосту (1872 р.) та відкриття залізничного руху від Харкова до Кременчука (1871 р.) у місті навіть знаходилося Управління Харківсько-Миколаївської залізниці (майже до поч. 90-х рр. ΧΙΧ ст.). Діяв наскрізний вантажний та пасажирський пароплавний рух від Києва до Кременчука і далі до Катеринослава. За обсягами товарного виробництва, чисельністю населення та багатьма іншими показниками Кременчук випереджав губернський центр – м. Полтава.

Об истории садоводства в Кременчуге

Автор статьи: Музыченко Н.В.

Кременчугская земля славилась былые времена садоводством. Первые виноградники появились ещё во времена Новой Сербии, когда с 1754 года на правобережье начали поселяться выходцы из Сербии, Черногории, Болгарии, Венгрии. Посадочный материал поступал в основном с Валахии и Венгрии. Чтобы побудить развитие, как виноградарства, так и садовой области в целом, в нашем крае были устроены казенные сады. Их появление должно было решить еще один вопрос: поставка к царскому двору разнообразных овощей и фруктов.

С 1764 года для иностранцев, которые селились в Новороссии, за разведение виноградников даже давались привилегии.

На правобережье в Крюкове существовали два казенных сада, которые вспоминали, путешествуя через город Кременчуг, в своих записках ученые, академики Российской Академии наук Гюльденштедт Иоганн Антон в 1774 году и В.Зуев в 1782 году.

Из дневника очевидца П. Дейчмана о погромах в г. Кременчуге

10 августа 1919 года. С утра усиленная канонада. Бьют из больших орудий. Все это так неожиданно. Вчера еще ничего не предвидано [Так в документе, следует «не предвещало»] о катастрофе. Улицы кишат народом. Легли спать спокойно. А с раннего утра началось. Гул сотрясает воздух Улицы опустели Роем носятся вокруг слухи Многие мечутся в панике Большевики, говорят, окружены В город ворвались деникинские передовые части Вот мимо окон промчалось несколько верховых в мохнатых шапках с кривыми верхушками

Страница 2 из 9   1 2 3 4 5 6  »